chrome firefox opera safari iexplorer

Скіфське золото повернеться в Україну до жовтня – Мінкульт

29 серпня 2014 о 16:00

10jpg Про це повідомила заступник міністра культури України з питань євроінтеграції Світлана Фоменко. 

«Якщо цього не станеться, ми будемо вважати її незаконно вивезеною і вирішуватимемо долю скіфського золота судовим арбітражним шляхом. Варіант про повернення об’єктів до Криму не розглядається», – сказала вона.

Артефакти зберігатимуться у Національному історичному музеї. Тим часом 19 найцінніших експонатів, що раніше зберігалися в Києві, вже 4 вересня будуть в Україні. Про це заявила перший заступник міністра культури Олеся Островська-Люта.

«31 вересня українські музейники вирушать в Амстердам для пакування і підготовки для перевезення усіх об’єктів. Ми продовжуємо вести переговори і будемо готові до всіх можливих варіантів розвитку ситуації. Ймовірність передачі об’єктів до Криму не є високою. Російська сторона, на нашу думку, не має жодного стосунку до питання скіфського золота», – зауважила вона.

Заступник міністра зазначила, що для голландських музейників ця ситуація є так само несподіваною, як і для української сторони. Саме цим пояснюється їхня прискіпливість до юридичних питань, вважає Олеся Островська-Люта.

У лютому цього року колекція скіфського золота була вивезена в Амстердам для участі у виставці «Крим: золото і таємниці Чорного моря» у Музеї Алларда Пірсона. Після анексії Криму Росією, нідерландська сторона відмовилася повертати експонати до кримських музеїв, мотивуючи відмову тим, що приймала їх від України. Пізніше музей заявив, що до рішення суду не передаватиме скіфське золото ані Києву, ані Криму.

Міністерство культури Росії наполягає на передачі колекції скіфського золота у власність Росії, а не України.

Виставка складається з колекцій п’яти музеїв, один із яких розташований у Києві, а чотири у Криму. Серед 500 експонатів виставки – артефакти зі скіфського золота, церемоніальний шолом, дорогоцінне каміння та мечі стародавніх греків та скіфів.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути