chrome firefox opera safari iexplorer

Закон «Про вищу освіту»: що потрібно знати

07 серпня 2014 о 13:00

Про основні засади Закону «Про вищу освіту» розповів Міністр освіти і науки України Сергій Квіт під час брифінгу, що відбувся в Українському кризовому медіа-центрі.

«Закон «Про вищу освіту» спирається на ідею університетської автономії: академічної, фінансової та організаційної. Тобто вищі навчальні заклади самі будуть вирішувати більшість питань, не звертаючись за дозволами до Міністерства освіти і науки України,- роз’яснив Сергій Квіт. — У контексті фінансової автономії вищі навчальні заклади матимуть право відкривати депозитні рахунки у банках і розміщувати у них свої спецфонди, які зараз обслуговуються в Держказначействі. Тим не менше, автономія та широкі права не повинні знизити рівень якості освіти».

За словами Міністра, з метою її контролю буде створена нова структура – Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти.

«Воно формуватиметься за квотним принципом. Окрім представників Міністерства освіти, до нього входитимуть представники вищих навчальних закладів різної форми власності, студентства, Національної академії наук України, працедавців, — продовжив Сергій Квіт. — Це агентство повинно бути професійно незалежним і відповідатиме за ліцензування та акредитацію університетів. Натомість Всеукраїнська атестаційна комісія ліквідується», — повідомив Міністр.

Окрім того, за словами Сергія Квіта, новий Закон України «Про вищу освіту» зменшує навчальне навантаження на викладачів: «На воно становить 900 год в рік. Новий Закон зменшує навантаження до 600 год в рік. Також зменшується аудиторне навчальне навантаження на студентів, а це дозволить приділяти їм більше уваги науковим дослідженням».

Джерело: ukrzahid.com
Розділи: Новини освіти

7 жовтня

Інші дати
7 жовтня відзначаємо:
  • Всесвітній день архітектора.
  • Міжнародний день житла (Всесвітній день Хабітат).
  • Міжнародний день лікаря.
Розгорнути
1253 — коронація галицько-волинського князя Данила Романовича (Галицького)
королівською короною, надісланою Папою Іннокентієм IV. Данило Галицький (1201 – 1264) відновив і розбудував Галицько-Волинську державу. Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані міста Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок. За часів його князювання Галицько-Волинська держава, маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, була фактично найбільшою державою Європи, праобразом першої української національної держави.
Історичною заслугою Данила Романовича було об’єднання в одне князівство земель Галичини і Волині, роз’єднаних після смерті Романа… Данилові не вдалося здійснити свого найголовнішого наміру — визволити західні землі з-під ординського ярма. Але державна організація, яку він створив, була настільки сильна, що ханські орди не змогли її зруйнувати, і Галицько-Волинське князівство знову підвелося із занепаду і набрало нової сили. (Іван Крип’якевич)
Розгорнути

Новини Дивитися всі