chrome firefox opera safari iexplorer

Громадська рада з люстрації при Мін’юсті формується вкрай не прозоро, — юрист

22 жовтня 2014 о 17:53

Формування громадського органу з люстрації при Міністерстві юстиції України відбувається дуже не прозоро. На подачу документів для претендентів, охочих працювати в цьому органі, передбачили лише три дні. Окрім того, незрозуміло, хто саме і за якими критеріями буде обирати 13 майбутніх членів головного органу країни з проведення люстрації, і чи будуть ці кандидатури винесені на обговорення громадськості.

Про це йдеться у відкритому листі до ЗМІ львівського юриста, громадського активіста Андрія Петришина, оприлюдненому на його сторінці у Фейсбук.

У листі зазначається, що Міністерство юстиції України довірило Громадській люстраційній раді на чолі з Єгором Соболєвим провести відбір претендентів у громадський орган, який має бути сформований відповідно до положень Закону України «Про очищення влади». Склад громадського органу з люстрації має затвердити Мін’юст. Разом із тим, як наголошує юрист, на подачу документі щодо участі у громадському органі з люстрації відвели лише три дні.

«13 жовтня 2014 року міністром юстиції Павлом Петренком на офіційному сайті міністерства було оголошено про початок відбору претендентів до громадського органу з проведення люстрації в Україні.

Звертаю Вашу увагу на те, що Закон України «Про очищення влади» вступив у законну силу лише 16 жовтня 2014 року. Тобто, усі підготовчі дії з посиланням на цей закон мали б відбуватися виключно з 16 жовтня 2014 року, а не з 13 жовтня 2014 року, як це вчинив міністр.

Далі, відповідно до поданої інформації, прийом документів усіх претендентів, охочих потрапити до громадського органу мав тривати до 19 жовтня 2014 року. Отже, міністр Петренко дав на подачу документів всього на всього три дні. Чому?..Тим самим профільне міністерство обмежило право громадян України подати свої кандидатури та пройти відповідний конкурс», – переконаний А.Петришин.

Юрист зазначає, що відіслав і свою заяву на електронну адресу конкурсу.

«Але, яким було моє здивування, коли я дізнався про те, що жодного відкритого, прозорого конкурсу не буде, і все, що мені запропонували, це чекати на прийняття рішення щодо моєї кандидатури до кінця тижня», – зазначив А.Петришин.

«Отже, виходячи з даної відповіді, випливає те, що жодного прозорого, відкритого, публічного конкурсу не буде. Хтось просто має влаштовувати «міжсобойчик» та визначити 13 осіб, які увійдуть до основного громадського органу країни при Міністерстві юстиції України. Стає очевидним, що у цій неправомірній процедурі мають місце прояви дискримінації та порушення прав людини», – наголосив юрист.

А.Петришин вимагає від Міністерства юстиції України та Єгора Соболєва надати відповіді на поставлені запитання та розтлумачити громадськості наступні речі:

1. Чому було надано вкрай стислі терміни для подачі документів претендентів?

2. Чому не надано достатньої кількості інформації у ЗМІ, щоб про умови конкурсу міг дізнатися кожен громадянин України, незалежно від того чи він має доступ до Інтернету чи ні?

3. Хто саме та за якими критеріями буде обирати 13 майбутніх членів громадського органу при Міністерстві юстиції України, і чи будуть ці кандидатури винесені на обговорення громадськості?

Джерело: ZIK
Розділи: Громадська думка

7 жовтня

Інші дати
7 жовтня відзначаємо:
  • Всесвітній день архітектора.
  • Міжнародний день житла (Всесвітній день Хабітат).
  • Міжнародний день лікаря.
Розгорнути
1253 — коронація галицько-волинського князя Данила Романовича (Галицького)
королівською короною, надісланою Папою Іннокентієм IV. Данило Галицький (1201 – 1264) відновив і розбудував Галицько-Волинську державу. Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані міста Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок. За часів його князювання Галицько-Волинська держава, маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, була фактично найбільшою державою Європи, праобразом першої української національної держави.
Історичною заслугою Данила Романовича було об’єднання в одне князівство земель Галичини і Волині, роз’єднаних після смерті Романа… Данилові не вдалося здійснити свого найголовнішого наміру — визволити західні землі з-під ординського ярма. Але державна організація, яку він створив, була настільки сильна, що ханські орди не змогли її зруйнувати, і Галицько-Волинське князівство знову підвелося із занепаду і набрало нової сили. (Іван Крип’якевич)
Розгорнути

Новини Дивитися всі