chrome firefox opera safari iexplorer

На кінофестивалі «Молодість» покажуть документальні стрічки iз зони АТО

14 жовтня 2014 о 10:53

Коли стріляють гармати — час для кінофестивалів. Адже це «серйозна розмова про те, що відбувається у суспільстві», каже гендиректор «Молодості» Андрій Халпахчі. Зважаючи на те, що фінансування кінофестивалю, який пройде у Києві з 25 жовтня по 2 листопада, скоротилося, один раз подію можна було б і відмінити.

За словами Халпахчі, «Держкіно виділило близько 950 тис. грн., а від КМДА — поки ні копійки, хоча рік тому саме місто виділяло 650 тисяч». Але «Молодість» продовжить своє існування, закривши очі на дiрки в бюджеті і простягнувши руку, а точніше рахунок у банку, для пожертв. «В Сараєво наші друзі теж багато років проводять фестиваль у важкі часи», — підкреслив Халпахчі. І додав, що «Молодість» не відійде від військових тем. Це неможливо.

До відкриття кінофестивалю залишилося обмаль часу. Та програма досі невідома, конкурсна комісія продовжує обирати документальні фільми. «Ми не можемо відмовити режисерам, які приїжджають iз зони АТО і привозять документальні стрічки, і тому продовжуємо дообирати», — сказав Халпахчі.

Гендиректор пообіцяв, що цього року буде насичена українська програма. До неї увійдуть кілька десятків прем’єрних фільмів, знятих в країні протягом року, — ігрові, анімаційні, документальні, короткометражні. У попередні роки кінофестиваль не міг похвалитися великою кількістю картин, знятих українцями. Пояснювали це тим, що в Україні мало знімають, а якщо знімають — часто це продукт другого сорту.

Загалом на цьогорічному кінофестивалі будуть представлені картини з більше 60 країн світу. Сам фестиваль відкриється у Палаці мистецтв «Україна» стрічкою «Три серця» режисера Бенуа Жако. В ній зайняті зірки європейського кіно, серед яких Катрін Деньов, Шарлота Генсбур і К’яра Мастрояні. Прем’єра картини в Європі відбулася наприкінці літа. Українському глядачеві ще тільки належить познайомитися з сюжетними перипетіями ліричної драми, над якою працювали кінематографісти Франції, Німеччини, Бельгії.

До речі, режисер Бенуа Жако (творець картин «Прощавай, моя королево», «В лісовій гущавині», «Маркіз де Сад») приїде на фестиваль із майстер–класом. Поки що це єдиний зірковий гість, який завітає на «Молодість». На жаль, аксіоми ніхто не відміняв, нема грошей — нема зірок. Добре, що хоч кіно є. І цього разу як серйозна розмова.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути