chrome firefox opera safari iexplorer

Серце має свою імунну систему

04 листопада 2014 о 18:00

Макрофаги, які працюють у серцевій тканині, відрізняються від звичайних імунних клітин. Вони не тільки захищають серцеву тканину від інфекцій, але і допомагають їй відновлюватися після ушкоджень

Якщо відрізати шматочок серця новонародженого мишеняти, він відросте знову. Виконайте те ж саме на дорослій миші, і на її серце з'явиться величезний рубець. В чому справа?

Техаські вчені припускають: можливо, підвищена здатність до регенерації у юних особин пов'язана з різицею в організації імунної системи. У дорослих особин імунні клітини, в тому числі макрофаги, утворюються в кістковому мозку. У юних особин, мабуть, зберігаються макрофаги, специфічні для конкретних органів, що утворені під час ембріонального розвитку, і вони, на відміну від «дорослих» макрофагів, здатні допомагати відновленню тканин.

Дослідники виявили, що «сердечні» і «кістковомозкові» макрофаги відрізняються принаймні вмістом одного білка — CCR2. У імунних клітин самого серця його немає. При цьому якщо заблокувати роботу CCR2 в «кісткомозкових» макрофагах, і одночасно пошкодити серце, то його відновлення відбувається швидше і повніше.

Якщо дані вірні і для людей, можна буде розробити ефективні ліки для відновлення серця після його зупинки і «перезавантаження». Ряд препаратів-інгібіторів CCR2 зараз проходить клінічні випробування в якості ліків від ревматоїдного артриту. Тому потенційні формули для препаратів, що відновлюють роботу серця, вже є.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути