chrome firefox opera safari iexplorer

Застосування практики Євросуду позитивно вплине на відкритість влади в Україні, – Інститут Медіа Права

18 грудня 2014 о 15:54

Державні органи продовжують безпідставно відмовлятися надавати інформацію, якою розпоряджаються, а суди не завжди виносять справедливі рішення у таких справах. Проте судову практику можна виправити із застосуванням досвіду Європейського суду з прав людини, – вважають експерти Інституту Медіа Права.

Інститут Медіа Права за підтримки Ради Європи видав та презентував збірку Рішень Європейського суду щодо доступу до інформації, отримати яку можна безкоштовно, звернувшись до організації.

Переглянути та завантажити видання в електронному вигляді можна на сайті Інституту Медіа Права. Експерти сподіваються, що Рішеннями Євросуду користуватимуться, зокрема, українські судді, враховуючи їх при винесенні власних рішень.

«Закон України «Про доступ до публічної інформації», співавторами якого були експерти Інституту Медіа Права, зафіксував ключові міжнародні стандарти у галузі доступу до публічної інформації, завдяки чому Україна увійшла до десятки найкращих країн світу за якістю законів про доступ до інформації. Проте судова практика ще потребує вдосконалення», – відзначив директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко.

У 1997 році Україна ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини, що накладає на державу прямий обов’язок дотримуватися підходів Євросуду в національній практиці. Тим не менш, українські судді досі мало знайомі з тим, якими саме є ці підходи, та із самими Рішення Європейського суду.

«Для Європейського суду ключове значення завжди мають демократичні принципи та цінності, серед яких — суспільна важливість поширення інформації. Це те, чого досі не використовують наші судді, орієнтовані в силу традиції лише на буквальне тлумачення законів. І саме через це успішність судового захисту прав громадян на доступ до інформації залишається такою низькою», – пояснила юрист Інституту Медіа Права Віта Володовська.

Видання «Рішення Європейського суду з прав людини щодо доступу до інформації» було підготовлене в рамках Програми Ради Європи «Впровадження європейських стандартів в українському медійному середовищі» за фінансування Уряду Канади.

7 жовтня

Інші дати
7 жовтня відзначаємо:
  • Всесвітній день архітектора.
  • Міжнародний день житла (Всесвітній день Хабітат).
  • Міжнародний день лікаря.
Розгорнути
1253 — коронація галицько-волинського князя Данила Романовича (Галицького)
королівською короною, надісланою Папою Іннокентієм IV. Данило Галицький (1201 – 1264) відновив і розбудував Галицько-Волинську державу. Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані міста Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок. За часів його князювання Галицько-Волинська держава, маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, була фактично найбільшою державою Європи, праобразом першої української національної держави.
Історичною заслугою Данила Романовича було об’єднання в одне князівство земель Галичини і Волині, роз’єднаних після смерті Романа… Данилові не вдалося здійснити свого найголовнішого наміру — визволити західні землі з-під ординського ярма. Але державна організація, яку він створив, була настільки сильна, що ханські орди не змогли її зруйнувати, і Галицько-Волинське князівство знову підвелося із занепаду і набрало нової сили. (Іван Крип’якевич)
Розгорнути

Новини Дивитися всі