chrome firefox opera safari iexplorer

Дніпропетровський учений запропонував унікальний перев’язувальний матеріал

14 січня 2015 о 14:14

Нові перев’язувальні матеріали для дезінфекції відкритих ран і знезаражування води винайшов молодий дніпропетровський учений, доцент кафедри фізичної хімії Українського державного хіміко-технологічного університету Богдан Мурашевич.

Використання нового волокна запобігає подальшому зараженню рани й може бути цінним під час виготовлення спеціального одягу, пише Голос України.

За словами автора, для протидії запаленню сьогодні застосовують насамперед антибіотики. Однак наявні препарати швидко втрачають ефективність через розвиток стійких до них штамів мікроорганізмів. Ще один засіб — асептичні пов’язки: вони витягують із рани гній, лімфу, яка переходить у пов’язку разом із токсинами. Тим самим створюються сприятливі умови для загоєння. Але якщо пов’язку вчасно не поміняти, може виникнути вторинна інфекція, що найчастіше небезпечніше первинної...

— Тому найефективнішим є накладення антисептичної пов’язки, яка здатна пригнічувати розвиток патогенних мікроорганізмів і купіровати процес запалення, — вважає вчений. — Наявні сьогодні пов’язки — це звичайні асептичні сухі тканини, на які нанесено антисептичний препарат.

Для створення нового перев’язувального матеріалу для дезінфекції відкритих ран Богдан Мурашевич використовував полімерне волокно, схоже за консистенцією на вату.

— Шляхом нехитрих хімічних процесів воно перетворюється на дезінфікуючий засіб, що має дві форми: вату й так зване голкопробивне волокно (тканину), — зазначив він. — Суть у тому, що підшивається й мобілізується активний хлор над полімерним носієм.

На думку експертів, у разі використання цього волокна подальше зараження рани просто неможливе. У польових умовах це означає не тільки дезінфекцію поверхні рани, а й запобігання повторному інфікуванню під час транспортування поранених.

Із такого матеріалу можна також пошити одяг для солдатів, які перебувають у несприятливих погодних умовах, мокнуть під дощем тощо — при потраплянні на цей матеріал брудних часточок виділяється активний хлор, що перешкоджає розвиткові мікроорганізмів, грибків, бактерій.

За свій винахід учений отримав обласний грант у розмірі майже 43 тисячі гривень, які він має намір витратити на вдосконалення й реалізацію проекту.

На Дніпропетровщині є щонайменше три підприємства, які теоретично здатні допомогти втілити розробку: Аульський водовід, Дніпродзержинський азотний завод і Дніпродзержинське ПАТ «Смоли».

ДОВІДКОВО

Новизна винаходу полягає у відсутності потрапляння у водне середовище й на поверхні ран органічних сполук — носіїв активного хлору або катіонів металу. Це безвідходна технологія отримання дезінфікуючих розчинів, адже полімерний носій здатен відновлювати свою активність.

15 листопада

Інші дати
15 листопада відзначають:
  • Міжнародний день відмови від куріння.
  • Міжнародний день філософії.
Розгорнути
Народився Іван Падалка
(1894, с.Жорнокльови, Черкаська область – 1937) – український художник. Cтворив картини «Збирають баклажани», «Молочниці», «Cіножать», «У колгоспному саду», «Фотограф на селі», «Шахтарі», портрети М. Коцюбинського, П. Панча, Г. Cковороди; гравюри і графічні цикли «Вантажник», «Дніпрельстан» «Криворіжжя», «Полільниця», «Яблучко» та ін. 13 липня 1937 року Військова Колегія Верховного Суду СРСР засудила І. І. Падалку як «учасника націонал-фашистської терористичної організації, що ставив за мету відторгнення України від СРСР та реставрацію капіталізму» до вищої міри покарання — розстрілу. Того ж дня вирок було виконано. 1 лютого 1958 року Військова Колегія Верховного Суду СРСР знову повертається до справи І. І. Падалки і визнає її сфальсифікованою працівниками органів НКВС. Художника реабілітовано.
Розгорнути
Народився Володимир Блавацький (Трач)
(1900, м.Косів, Івано-Франківська область – 1953) – видатний український актор, режисер. В 1933 році у Львові створив художній театр «Заграва», який багато в чому орієнтувався на естетичні засади «Березоля» Леся Курбаса.
Розгорнути