Указ про мобілізацію 2015 р. нічим не відрізняється від указів про мобілізацію 2014-го. Жодних системних змін не відбулося. А якщо розглянути ситуацію, то очевидно, що умови проведення мобілізації 2015-го значно погіршилися, а ефективність заходів держави з мобілізації військовозобов'язаних значно знизилася.
Про це в статті для DT.UA пише журналіст і військовий експерт Юрій Бутусов.
У своїй статті автор перераховує чинники, що впливають на мобілізацію, а також дає рекомендації для виправленню ситуації.
Як пише Бутусов, за мобілізацію відповідають державні обласні і районні адміністрації та військові комісаріати Генерального штабу.
"На жаль, президент і Верховний Головнокомандувач Петро Порошенко проявив повну неувагу до призначення ключових виконавців процесу мобілізації — влади на місцях. Саме президентська вертикаль — головний виконавець у структурі мобілізації, й основна відповідальність — саме на місцевій владі. А ця вертикаль деградувала. У більшості областей України президент не призначив приблизно 50% керівників районних і обласних адміністрацій. Влада наполовину сама себе паралізувала. Найтяжче становище склалося в Запорізькій області — тут немає не тільки багатьох глав районів, а й ось уже півроку не призначається керівник обласної державної адміністрації. Ставлення до призначення глав президентської вертикалі демонструє повну неувагу президента й Верховного Головнокомандувача до мобілізації та неналежне виконання ним службових обов'язків. ", — йдеться в статті.
Посилює проблему те, що військові комісари, призначені Генштабом, масово заражені корупцією та некомпетентністю. Зараз правоохоронні органи почали системно боротися з воєнкомами-хабарниками, які зривають мобілізацію. Але ніякої відповідальності за ці випадки куратор військкомів — заступник начальника Генерального штабу Пушняков не несе, зазначає автор. «На заході України, що його дехто обвинуватив у зриві мобілізації, наразі, за даними ОК „Північ“, командуванням Сухопутних військ не призначено 17 (СІМНАДЦЯТЬ!) військових комісарів! Що заважає призначити людей на вакансії? Адже цілком очевидно, що без цього якась серйозна робота просто неможлива. Абсолютно немає контролю за роботою військових комісарів, — яку якість призовників вони забезпечили?» — пише автор.
Крім цього, план мобілізації неефективний без створення системи обліку призовників. На думку начальника мобілізаційного управління Оперативного командування «Північ» Віктора Кевлюка, структура мобілізації повинна бути такою: Національна система обліку — військові комісаріати — Мобілізаційний центр ВСУ — навчальні центри ВСУ — напрям у конкретні частини.
Держава має спочатку розробити план призову — визначити, кого й куди треба направити, яку кваліфікацію має той чи інший громадянин, у яких військах служив і який досвід отримав. І тільки на основі цього складається план мобілізації. Інакше ми повторюємо помилки мобілізації-14, коли через поспіх у різні роди військ призивали людей, які ніколи там не служили або не мали відповідного досвіду.
«Генштаб просто провалив створення системи обліку. Формально в нас є електронна база обліку призовників „Ствол“. Але, оскільки Янукович знищив систему військкоматів, вона потребує наповнення та відновлення. Однак електронного обліку за рік у районних військкоматах так і не створено. Немає комп'ютерів. А там, де комп'ютери хочуть купити волонтери, це забороняється, оскільки вони не сертифіковані й не забезпечують захисту держтаємниці. Від кого ми бережемо таємницю? Від „Майкрософта“? Оскільки штат військкоматів мізерний, то без електронного обліку організувати якісну роботу просто неможливо. Тому у військкоматах усе на папері, — невже стоси макулатури краще зберігають держтаємницю?» — пише Бутусов.
Генштаб не створив базу людей, яких необхідно призвати, — за спеціальностями і родами військ. За останні 23 роки в армії відслужили понад 1500 офіцерів, які пройшли навчання в західних військових навчальних закладах. Службу в армії тільки в частинах ПДВ, спецназі, розвідувальних частинах ЗСУ, прикордонних військ, СБУ, Нацгвардії пройшли не менше 800 тис. чоловік. Війну в Афганістані пройшли понад 260 тис. людей. Участь у локальних війнах у складі миротворчих місій в Іраку, Афганістані, Югославії, Африці за останні 23 роки взяли не менше 40 тис. людей. В Україні розміщувалося багато найкращих військових училищ СРСР, і ми володіємо цінними кадрами, які не використовуються або використовуються не за призначенням.
