Зміни до податкового законодавства, які наприкінці минулого року Верховна Рада ухвалила водночас із Держбюджетом-2015, торкнуться не лише дуже заможних, а й багатьох громадян із середніми статками, пише «Голос України».
У Кабінеті Міністрів розтлумачили деякі зміни у сфері оподаткування — зокрема, щодо податку на нерухомість, на високі пенсії та на спадщину. Заступник міністра фінансів Денис Фудашкін на брифінгу в Будинку уряду 6 січня пояснив, що розмір ставки податку на нерухомість встановлюватимуть виключно місцеві громади.
Адже Верховна Рада, за словами урядовця, встановила не ставки оподаткування нерухомості, а виключно верхню межу оподаткування — 2% від мінімальної заробітної плати, або 24 гривні. Тобто місцеві громади можуть встановлювати ставку податку на нерухомість від нуля до 24 гривень.
«Фактично Верховною Радою передано всі повноваження по встановленню ставок, в залежності від типів об’єктів, від зон розташування, від зональності, виключно в повноваження місцевих громад, — наголосив Д. Фудашкін. — Саме місцеві громади приймають рішення: потрібен їм податок на нерухомість чи ні, яка ставка такого податку буде застосовуватися. Кошти від сплати цього податку залишатимуть у місцевих бюджетах та спрямовуватимуть на вирішення нагальних проблем: ремонт шкіл, будівництво доріг тощо».
Законодавець визначив, що не підлягають оподаткуванню квартири загальною площею до 60 кв. м та будинки — до 120 кв. м. Тобто, пояснив Д. Фудашкін, оподатковуватиметься лише площа, яка перевищує цю межу. Оподатковується загальна площа квартири. Податок сплачується раз на рік.
Приміром, якщо квартира — 65 кв. м, то податок сплачуватиметься лише за 5 кв. м, якщо квартира — 80 кв. м — податок сплачуватиметься за 20 кв. м. До того ж місцеві громади можуть збільшити пільгову неоподатковувану межу для об’єктів. Скажімо, місцева громада на сесії може прийняти рішення про неоподаткування квартир до 70 кв. м тощо. За розрахунками уряду, середня площа всіх квартир в Україні — 56,6 кв. м. Отже, запевняють у Кабінеті Міністрів, більшість об’єктів нерухомості не підпадатиме під оподаткування.
Щодо оподаткування пенсій, заступник міністра фінансів роз’яснив: у разі отримання пенсії понад 3654 гривні, оподатковуватиметься не вся пенсія, а лише сума перевищення понад 3654 грн. (у пакеті податкових змін знижено поріг для оподаткування пенсій — з 10 тисяч гривень до трьох мінімальних заробітних плат, на сьогодні це 3654 гривні).
«Оподаткуванню підлягає виключно сума перевищення, а не сума всієї пенсії», — наголосив Денис Фудашкін. Урядовець пояснив: наприклад, якщо пенсія становить п’ять тисяч гривень, то 3654 грн. не оподатковується, а решта суми — 1 346 грн. — оподатковується ставкою 15 відсотків.
За словами Д. Фудашкіна, оподаткування пенсій стосуватиметься лише 3,3 відсотка всіх пенсіонерів — саме стільки громадян мають пенсію, що перевищує три мінімальні заробітні плати. В Україні на сьогодні середня пенсія становить 1523 грн.
Щодо оподаткування спадщини у Кабміні запевнили: тут жодних змін не відбулося.
Денис Фудашкін наголосив, що чинна система оподаткування спадщини, яка діяла у попередньому році, зберігається і надалі. Тобто при успадкуванні членами сім’ї першого ступеня споріднення (батьки-діти, чоловік-дружина) залишається нульове оподаткування (хоча спочатку в проекті податкових змін пропонувалося обкладати податком спадщину навіть від найближчих родичів, якщо спадщину оцінено у понад мільйон гривень). А в разі успадкування спадкоємцями, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення, залишається 5-відсоткова ставка, яка діяла й донині.
Утім, зі слів урядовця так і не стало зрозуміло: чи оподатковуватиметься за новим законом спадщина від родичів другого ступеня споріднення (баба-дід, брат-сестра), адже восени Верховна Рада прийняла, а Президент підписав закон про спадщину, який звільняє від оподаткування спадкоємців другої черги.
