chrome firefox opera safari iexplorer

«Херсонес Таврійський» може позбутися статусу пам’ятки світового значення, а Бахчисарайський палац — так його і не отримати

18 лютого 2015 о 10:27

Із безпрецедентним проханням внести знаменитий заповідник «Херсонес Таврійський» до «чорного списку» ЮНЕСКО звернулося до керівництва організації Міністерство культури України, чиїми багаторічними зусиллями рівно два роки тому «Херсонес Таврійський» і потрапив до Списку культурних пам’яток світового значення.

Своє рішення Міністерство аргументувало тим, що наразі достеменно не володіє інформацією про реальний стан заповідника, позаяк через анексію півострова немає до нього доступу. Ініціативу Міністерства культури підтримало вітчизняне МЗС, яке вже заявило про намір поставити питання руба на черговій літній сесії ЮНЕСКО у Бонні, пише Україна молода.

А ситуація навколо «Херсонеса Таврійського», точніше — перспектив подальшого фінансування його охорони й зберігання, склалася досить незрозуміла. Не так давно постановою «уряду» Севастополя заповідник було позбавлено самостійності й одноосібно включено до новоствореного «Об’єднаного музею-заповідника історії Севастополя». З цього приводу колектив національного заповідника пригрозив, що звернеться з листом до президента Путіна (той, як відомо, вважає Херсонес «сакральним» місцем для росіян), аби повернути знаному об’єкту статус-кво.

Не побачать цьогоріч у Списку ЮНЕСКО і Бахчисарайський культурно-історичний заповідник разом із Ханським палацом і печерним містом Чуфут-Кале, хоча ця знакова для бахчисарайців і всіх кримчан подія знову з подачі української сторони мала відбутись ще торік. Про це на нещодавній прес-конференції повідомила генеральний директор заповідника Ельміра Аблялімова.

«Ми направили звернення в російське представництво ЮНЕСКО, яке відповіло нам, що на сьогоднішній день це питання розглянуто бути не може», — констатувала вона. За словами Аблялімової, фінансування заповідника у 2015 році має перебрати на себе бюджет Криму, проте документального підтвердження цього вона досі не бачила, були лише усні обіцянки очільників. Нагальне ж питання для заповідника — термінові відновні роботи на аварійному другому поверсі резиденції кримських ханів — теж поки лишається відкритим.

А ТИМ ЧАСОМ...

Як повідомляють «Крим. Реалії», російський президент Володимир Путін 13 лютого підписав закон, що спрощує порядок включення пам’яток на території анексованого Криму до переліку культурної спадщини Росії. Як сказано в документі, всі кримські пам’ятники протягом року повинні бути віднесені урядом до об’єктів культурної спадщини федерального, регіонального або місцевого значення. До слова, їх на півострові налічується близько чотирьох тисяч. Далі їх мають зареєструвати в Єдиному держреєстрі об’єктів культурної спадщини народів Російської Федерації.

1 лютого

Інші дати
Микола Бідняк
1930 –  український художник, лауреат Шевченківської премії, член Національної спілки художників України та Світової асоціації митців, що малюють вустами чи ногами.
Розгорнути
Народилася Оксана Лятуринська
(1902, с. Хоми Тернопільської обл. - 1970) - українська поетеса, скульптор, живописець. Авторка збірок "Гусла", "Княжа емаль", "Бедрик", "Материнки", "Ягідка" та ін.
Розгорнути
Макара-весноукажчика
Якщо погода ясна, то і весна буде карсна (себто рання й тепла)
Розгорнути
Народився Гнат Галька
(1824, с. Зарваниця Тернопільської обл. - 1903) - український етнограф та фольклорист. Праці: "Народний празник Купала", "Названня місяців", "З народних казок".
Розгорнути
Народився Петро Кішка
(1828, с.Осметинці Вінницька область – 1882) – матрос, герой Кримської війни, легендарний розвідник.
Розгорнути
Народився Євген Маланюк
(1897, с. Новоархангельськ Кіровоградська область – 1968), український поет, літературознавець.
«Можна смерть лиш смертю здолати, Тільки в тім таємниця буття. І зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдавчому житі – Життя.» (Євген Маланюк)
Розгорнути

Новини Дивитися всі