chrome firefox opera safari iexplorer

10 березня львів'ян запрошують до спільного виконання Державного гімну України

04 березня 2015 о 14:40

З нагоди 150-річчя з дня першого публічного виконання Державного гімну України львів'ян запрошують згуртуватись та спільно заспівати головну пісню країни перед міською Ратушею.

Про це під час апаратної наради з управлінцями Львівської міської ради поінформував в.о. начальника управління внутрішньої політики ЛМР Євген Бойко.

«10 березня о 13:00 на площі Ринок усі охочі зможуть спільно виконати Державний гімн України у повному варіанті. У заході візьмуть участь студенти та школярі Львова. Подібні заходи, ймовірно, відбудуться і у інших районах Львова. Над цим управлінян внутрішньої політики працює спільно з управлінням освіти ЛМР», — повідомив Євген Бойко.

Як повідомляв ZAXID.NET, минулого року, 10 березня, з нагоди відзначення Дня Державного гімну України у центрі Львова головну пісню країни спільно виконали понад 5 тис людей.

Довідка

Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли етнограф, фольклорист та поет Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна», який поклав на музику отець Михайло (Вербицький). Публічне виконання пісні відбулося 10 березня 1865 року в Перемишлі — під час першого в Західній Україні Шевченківського концерту.

Статус Державного Гімну Незалежної України вірш Чубинського на музику Вербицького отримав 15 січня 1992 року.

Джерело: Zaxid.net
Розділи: Новини культури

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути