chrome firefox opera safari iexplorer

Щоб не допустити пожежі у лісі! Деякі пам`ятки для вашої безпеки

29 квітня 2015 о 11:05

Ліс гостинно зустрічає всіх, хто шукає в ньому відпочинку, проте, він вимагає дбайливого до себе ставлення. Розумне користування дарами природи — невід’ємне право людини.

Величезної шкоди лісам завдають лісові пожежі. Це страшне лихо не тільки для деревної рослинності, але й для всього живого. Основна причина їх виникнення — порушення протипожежних правил відпочиваючими та іншими людьми, які перебувають у лісі (людська халатність та безвідповідальність, що виявляється у кинутому недопалку, залишеному без догляду чи погано загашеному багатті…).

Гинуть не тільки дерева, а й птахи, звірі, вигоряє лісова підстилка і верхній шар ґрунту. За кілька хвилин вогонь може знищити те, що виросло за кілька десятиріч. Пожежа завдає величезної шкоди навіть тоді, коли вона поширюється лише по землі і не переходить на крони дерев.

Відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в лісах України, які є обов’язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності) і громадянами, що з будь-яких причин перебувають у лісі, протягом пожежонебезпечного періоду забороняється:

  • розведення багать у лісі (крім тих, що пов’язані з технологічними вимогами лісогосподарських заходів у спеціально передбачених для цього місцях);
  • заїзд на територію лісового фонду (крім транзитних шляхів) транспортних засобів та інших механізмів, за винятком тих, що використовуються для лісогосподарської мети;
  • відвідування населенням хвойних насаджень при 5-му класі пожежної небезпеки (надзвичайна небезпека) за умовами погоди;
  • палити, кидати у лісі непогашені сірники, недопалки, витрушувати з люльок гарячий попіл, крім місць, що обладнані для цієї мети;
  • викидати у лісі обмащене, просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я тощо;
  • заправляти пальним у лісі паливні баки під час роботи двигуна;
  • експлуатувати машини та інші механізми з несправною паливною та іскрогасною системою;
  • палити або користуватися відкритим вогнем під час проведення робіт з паливно-мастильними матеріалами (переливання пального, заправлення двигунів тощо);
  • використовувати на полюванні пижі, виготовлені з горючих або здатних тліти матеріалів.

Окрім цього, підприємствам, установам, організаціям (незалежно від виду їх діяльності, форм власності) та громадянам забороняється:

  • випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу (у тому числі проводити сільськогосподарські пали);
  • звалювати та спалювати у лісових насадженнях сміття, будівельні залишки, побутові та горючі відходи тощо;
  • здійснювати у лісі без узгодження з постійними лісокористувачами роботи з використанням вибухових та інших горючих речовин.

На території лісового фонду багаття розкладати дозволяється на спеціально обладнаних ділянках зон і місць відпочинку. Перш ніж розкласти вогонь на галявині, в визначеному для цього місці знімають дернину і відносять її вбік. На галявині виривають суху траву. Якщо ґрунт торф’янистий, то розводити багаття категорично забороняється, бо це може призвести до підземної пожежі. Коли потреба у вогні зникає, його гасять, заливаючи водою або закидаючи землею, а дернину кладуть на місце.

Будьте пильними, неухильно дотримуйтесь правил пожежної безпеки в лісі, адже охорона його від пожеж – моральний обов’язок кожного громадянина!

Джерело: Косів
Розділи: Довкілля

2 листопада

Інші дати
2 листопада відзначають: 
  • Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів
Розгорнути
Народився Антін Манастирський
(1878, с. Завалів, Тернопільська область – 1969) – український художник, графік. Автор творів «Портрет матері», «Портрет Т. Г. Шевченка», «Автопортрет», «Запорожець», «Паламар», «На водопої», «На могилі», «Ой під гаєм, гаєм», «Прощавайте, товариші», «Вчора і сьогодні».
«Все життя я мріяв, щоб думи мої, які я втілював у своїх картинах, були близькі і зрозумілі народові». (Антін Манастирський)
Розгорнути
Народився Остап Грицай
(1881, с. Княжпіль, Львівіська область – 1954) – український поет, літературознавець, перекладач. Автор соціально-психологічної поеми «Утеча Олекси Перхуна», циклів новел філософського та релігійного змісту, численних літературно-критичних статей про українських та західноєвропейських письменникі, здійснив німецький переклад «Слова о полку Ігоревім» та понад 30 поезій Т.Шевченка.
Розгорнути
Народився Олександр Білецький
(1884, м. Казань, Росія - 1961) - літературознавець, академік. Тривалий час очолював Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР.
Розгорнути

Новини Дивитися всі