chrome firefox opera safari iexplorer

Щоб не допустити пожежі у лісі! Деякі пам`ятки для вашої безпеки

29 квітня 2015 о 11:05

Ліс гостинно зустрічає всіх, хто шукає в ньому відпочинку, проте, він вимагає дбайливого до себе ставлення. Розумне користування дарами природи — невід’ємне право людини.

Величезної шкоди лісам завдають лісові пожежі. Це страшне лихо не тільки для деревної рослинності, але й для всього живого. Основна причина їх виникнення — порушення протипожежних правил відпочиваючими та іншими людьми, які перебувають у лісі (людська халатність та безвідповідальність, що виявляється у кинутому недопалку, залишеному без догляду чи погано загашеному багатті…).

Гинуть не тільки дерева, а й птахи, звірі, вигоряє лісова підстилка і верхній шар ґрунту. За кілька хвилин вогонь може знищити те, що виросло за кілька десятиріч. Пожежа завдає величезної шкоди навіть тоді, коли вона поширюється лише по землі і не переходить на крони дерев.

Відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в лісах України, які є обов’язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності) і громадянами, що з будь-яких причин перебувають у лісі, протягом пожежонебезпечного періоду забороняється:

  • розведення багать у лісі (крім тих, що пов’язані з технологічними вимогами лісогосподарських заходів у спеціально передбачених для цього місцях);
  • заїзд на територію лісового фонду (крім транзитних шляхів) транспортних засобів та інших механізмів, за винятком тих, що використовуються для лісогосподарської мети;
  • відвідування населенням хвойних насаджень при 5-му класі пожежної небезпеки (надзвичайна небезпека) за умовами погоди;
  • палити, кидати у лісі непогашені сірники, недопалки, витрушувати з люльок гарячий попіл, крім місць, що обладнані для цієї мети;
  • викидати у лісі обмащене, просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я тощо;
  • заправляти пальним у лісі паливні баки під час роботи двигуна;
  • експлуатувати машини та інші механізми з несправною паливною та іскрогасною системою;
  • палити або користуватися відкритим вогнем під час проведення робіт з паливно-мастильними матеріалами (переливання пального, заправлення двигунів тощо);
  • використовувати на полюванні пижі, виготовлені з горючих або здатних тліти матеріалів.

Окрім цього, підприємствам, установам, організаціям (незалежно від виду їх діяльності, форм власності) та громадянам забороняється:

  • випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу (у тому числі проводити сільськогосподарські пали);
  • звалювати та спалювати у лісових насадженнях сміття, будівельні залишки, побутові та горючі відходи тощо;
  • здійснювати у лісі без узгодження з постійними лісокористувачами роботи з використанням вибухових та інших горючих речовин.

На території лісового фонду багаття розкладати дозволяється на спеціально обладнаних ділянках зон і місць відпочинку. Перш ніж розкласти вогонь на галявині, в визначеному для цього місці знімають дернину і відносять її вбік. На галявині виривають суху траву. Якщо ґрунт торф’янистий, то розводити багаття категорично забороняється, бо це може призвести до підземної пожежі. Коли потреба у вогні зникає, його гасять, заливаючи водою або закидаючи землею, а дернину кладуть на місце.

Будьте пильними, неухильно дотримуйтесь правил пожежної безпеки в лісі, адже охорона його від пожеж – моральний обов’язок кожного громадянина!

Джерело: Косів
Розділи: Довкілля

8 листопада

Інші дати
Народився Дмитро Байда-Суховій
(1882, с. Нагірне, Полтавська область – 1974) – український актор, режисер, бандурист, збирач і пропагандист українських народних пісень, один із засновників українського кіно. На початку 1910-х років одним з перших в Україні почав фільмувати театральні постановки, створивши популярні на той час фільми "Кума Хвеська" (1910), "Жидівка-вихрестка" (1911), "Змія підколодна" (1911), "Сватання на вечорницях" (1911), "Три кохання в мішках" (1911), "Навкруги зрада" (1912), "Шельменко-денщик", "Запорізький скарб" (1912), "Спіть, орли бойові" (1914). Німі картини озвучувалися прямо під час показу глядачам – музикою, шумами й акторами, які за екраном дублювали самі себе. Крім того, Дмитро Байда-Суховій акомпанував своїм стрічкам грою на бандурі.
Розгорнути
Народився Африкан Криштофович
(1885, с. Криштоповка, Харківська область – 1953) – вчений геолог, палеоботанік, засновник радянської палеоботанічної школи.
Розгорнути
Народився Олесь Досвітній
(Олександр Скрипаль-Міщенко) (1891, м. Вовчанськ, Харківська область - 1934) - українського письменника. Один з організаторів Ялтинської і Одеської кінофабрик. Автор оповідань та повістей: «Алай», «Гюлле», «Нотатки мандрівника», «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко», «На той бік», «Новели»; романів «Американці», «Хто», «Нас було троє», «Кварцит».
Розгорнути

Новини Дивитися всі