chrome firefox opera safari iexplorer

Село під Києвом перетвориться на арт-об`єкт

30 квітня 2015 о 12:10

З 1 по 7 травня у селі Бобриця, розташованому за 16 км від Києві, відбуватиметься Міжнародний арт-фестиваль вуличного соціального мистецтва «ТомСойєрФест». Під час його проведення звичайні паркани перетворяться на картини, а саме містечко – на музей просто неба.

Ідею розвитку Бобриці як місця, де стріт-арт проявляється у своїй повній силі та смисловому навантаженні охоче підтримала громада, активно збираючи кошти на проведення фестивалю. Під час низки заходів буде створено 4 полотна на парканах: «Мона Ліза» (автор: Dima FATUM), «Гребля Бобра» (автор: Anozerstudio), «Щось традицiйно незвичне та глибоке вiд Гамлета» (автор: Гамлет Зiньковський), та «Забористый Кандинский» (автор: F3CETC).

«На наш погляд, варто підвищувати цінність мистецьких просторів, ламати ментальні паркани, з цього ми і почали наш проект, у цьому і полягає ідея нашого фестивалю. Власна територія будь-якої людини не закінчується за парканом. Завжди є його зворотній бік. Зрозумівши це, людина може зробити перший крок на зустріч іншим людям, спілкуванню. Стосовно стріт-арта, то можна багато розповідати про те, що він є детонатором інвестиційної привабливості території. Але розвивати його у великому місті через неповоротку бюрократичну систему погоджень вкрай складно. Це нас і привело у невеличкі населенні пункти та села», − розповіла Cultprostir Марія Уварова, одна з організаторів «ТомСойєрФест».

Джерело: cultprostir.ua
Розділи: Новини культури

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути