Українські дистриб’ютори оголосили свої плани на осінь. Для шанувальників українського кіно три осінніх місяці є щедрими на довгоочікувані прем’єри, пише Zaxid.net.

Розпочне своєрідний «марафон» фільм, який вже дуже давно чекають в українському прокаті.

Картина «Брати. Остання сповідь» Вікторії Трофіменко знята ще у 2013 році, вона встигла побувати на декількох фестивалях, про неї багато писали ЗМІ. От тільки глядачі її ніяк не могли побачити. Спочатку прем’єра планувалась на грудень 2014, потім її перенесли на весну 2015-го. І нарешті вона опиниться на великих екранах 24 вересня.

Фільм знято за найвідомішим романом шведського письменника Торґню Ліндгрена «Бджолиний мід». Натомість дія перенесена в українські Карпати.

Одного дня письменниця потрапляє до села, засипаного снігом. Снігові замети змушують її залишитись і зануритись у життя двох братів. Войтко та Станіслав живуть поряд, проте роками не спілкуються. Сенс життя для них полягає у двобої: хто довше проживе та не втішить іншого своєю смертю. Письменниця стає єдиною ланкою, яка пов’язує їх…

Серед акторів, яки розіграли драму на тлі запаморочливих карпатських краєвидів, є і львів’яни. Наталка Половинка зіграла роль письменниці, а Микола Береза – молодого Войтка. Фільм має вийти приблизно на 30-ти екранах країни.

Ще один фільм, дія якого відбувається у Карпатах, вийде на екрани 8 жовтня.

Комедія Івана Кравчишина «Політ золотої мушки» вже була показана у Львові, також режисер повів унікальний експеримент: він розпочав шлях до глядача із клубів та кінотеатрів сіл та маленьких містечок. Тепер фільм нарешті вийде на великі екрани.

«Політ золотої мушки» знятий за оповіданнями Богдана Волошина, відомого львів’янам як пан Марциняк. Дівчинка на ім’я Микола розповідає про те, що відбувалось в їхньому селі та про те, що розповідав їй її дзідзьо.

Для режисера принциповим було, щоб грали у фільмі актори із Західної України. Це призвело не лише до того, що у фільмі ми побачимо багато львів’ян, зокрема актора театру імені Леся Курбаса Олега Цьону, а й до природності мови.

Поєднання абсолютної природності існування з абсурдністю та гротескністю подій дає прекрасний коктейль, смішний та зворушливий. Сміятися разом з людьми, а не над ними закликає Іван Кравчишин. Йому самому це вдається блискуче. Його глядачам, без сумніву, вдасться також. Фільм має вийти на відразу 40-50-ти екранах.

До речі, ще один фільм, дія якого відбувається у Карпатах, а саме «Живу ватру» Остапа Костюка, ми побачимо в кіно у січні 2016-го.

Ці фільми — дуже різні. Вони не про Карпати, вони об’єднані лише краєвидами. То саме стосується і двох фільмів про Чорнобиль.

1 жовтня в український прокат виходить повнометражний дебют українського режисера Віталія Потруха, фантастичний трилер «Загублене місто».

У фільмі йдеться про техногенну катастрофу, яка стала результатом невдалого експерименту й наслідки якої не вивчені. «У зоні відчуження з'являються лише мародери. Звичайні люди в цій місцевості дивним чином зникають. Головні герої картини — мрійливий мародер, жінка, що втратила сім'ю та засуджений суспільством науковець — волею обставин опиняються у незвичайному місті з власними законами. Чи можна втекти від долі? Що робити, коли твій світ змінився назавжди?», — йдеться в синопсисі стрічки.

У головних ролях знялись Андрій Джеджула, Сергій Романюк, Ірина Новак, Дмитро Лінартович, Костянтин Лінартович.

За повідомленням «Телекритики», проект «Загублене місто» виграв перший пітчинг Держкіно. Як дебют він був на 100% профінансований державним коштом. Загальний бюджет склав майже 6 млн. грн. Пітчинг спочатку виграв кінорежисер Мирослав Слабошпицький, однак він тоді не знайшов спільної мови з кіностудією.

Тепер Слабошпицький у Чорнобилі розпочав зйомки картини «Люксембург».

У другій половині листопада на екрани вийде документальний фільм «Російський дятел». Його прокатом займається нова компанія 86PROKAT.

«Рік тому ми розпочали експеримент з прокату в кінотеатрах авторського документального кіно. За рік ми узагальнили цей досвід і вирішили і надалі показувати такі фільми, бо зазвичай глядачі їх там не бачать. Фільм «Російський дятел» зацікавив нас насамперед свою темою — Чорнобиль, ми багато працюємо з нею. Стрічка піднімає питання, які за цей час так і не були озвучені. Ми не обов'язково поділяємо точку зору автора фільму, але фільм яскравий, викликає дискусію і заслуговує на те, щоб бути показаним у кінотеатрах», — цитує «Телекритика» спів засновницю та PR-директорку компанії Надію Парфан.

Нагадаємо, cтрічка Чеда Грасіа, є спільним проектом України, США та Великобританії. Вона перемогла на фестивалі незалежного кіно «Санденс» у США в категорії «найкращий закордонний документальний фільм».

Картина «Російський дятел» розповідає про українського художника Федора Александровича, який хоче дізнатися, що саме стало причиною катастрофи у Чорнобилі в 1986 році.

Чорнобильська катастрофа стала спробою Москви відвернути увагу від невдалого експерименту зі зброєю – ця на перший погляд дивна теорія лежить в основі фільму «Російський дятел», який, утім, насамперед досліджує російську агресію у пострадянські часи.

Американський режисер Чед Грасіа використовує свою історію, щоб застерегти від небезпек, які несе розпалювання Росією війни на теренах колишнього СРСР вже після закінчення холодної війни.

«Стратегія Путіна — досягнути того, щоб Росію оточували лише держави-невдахи», — вважає Чед Грасіа.

Назва фільму «Російський дятел» пов'язана з радіосигналом, що транслювався Радянським Союзом на Захід у 70-ті роки минулого століття. Він був таким сильним, що міг увірватися у телефонний та радіозв'язок в Європі.

«Я скептик, — сказав Чед Грасіа з приводу теорії Александровича, — але у Чорнобилі дійсно щось приховували... Чи правильна теорія Федора або тільки частина її? Поки не розкриють архіви, вона залишиться лише версіями».

29 жовтня стартує фільм Валерія Ямбурського «Гетьман», екранізація роману Віктора Веретенникова.

Фільм розповідає про долю однієї з найбільш суперечливих постатей в історії України, про людину, яка змінила хід історії. Йдеться про Богдана Хмельницкого, роль якого зіграв Костянтин Лінартович.

Історія починається з 1647 року, і показує період повстання українського козацтва проти польської шляхти. Але головною лінією сюжету стають не саме повстання, а трагічна любов Богдана Хмельницького до молодої польки Гелени. Дистриб'ютори обіцяють випустити фільм на 70-екранах.