Коридорами «Києво-Могилянської академії» ходили мандрівний філософ Григорій Сковорода, гетьмани Павло Полуботок і Пилип Орлик, російський вчений Михайло Ломоносов, поет Петро Гулак-Артемовський, композитор Артемій Ведель. За всі часи існування зі стін «Могилянки» вийшли видатні політики, громадські діячі, науковці, поети. Саме могилянська спільнота стояла на початках двох визначальних подій в історії сучасної України: Помаранчевої революції та Революції Гідності. І саме цьому навчальному закладу вдалося пережити часи, здавалося би, повного забуття і відродитися в новій іпостасі разом з Українською державою, тим самим підтвердивши свій девіз: "Час плинний – «Києво-Могилянська академія вічна!»
Все почалося з жінки
У середині жовтня далекого 1615 року київська шляхтянка Галшка Гулевичівна пожертвувала свої приватні маєтності для братської школи. Так почалася історія найстарішого вищого навчального закладу України. На початку свого існування Київська братська школа мало нагадувала сучасний університет. З тих часів до сьогодні зберіглося хіба лише кілька будівель: Староакадемічна бібліотека — білий будинок із чорною маківкою церкви на Контрактовій площі та два навчальні корпуси на березі Дніпра, збудовані у стилі козацького бароко.
Життя сучасних студентів кардинально відрізняється від умов навчання спудеїв Київської братської школи. Так, на початку 17 століття тільки чоловіки мали право здобувати освіту. За словами історика Максима Яременка, освіта тоді потребувала значних коштів, а тому матеріально була доступна далеко не всім.
Спудеї жили разом у великих корпусах. Їм було добре відомо, що таке голод і холод. Деякі учні помирали під час навчання від голоду та хвороб. А от найбільш спритним вдавалося цупити дерев’яні колоди, які сплавляли по Дніпру, аби опалювати ними холодні приміщення взимку. Через це між спудеями та міськими сторожами часто траплялися сварки, нерідко доходило і до бійок.
Система оцінювання знань спудеїв також значно різнилася від сучасної 100-бальної системи. "Це були швидше не оцінки, а характеристики. Могло бути по 40 різних характеристик успішності. Дуже розумного студента могли охарактеризувати у відомості як «цвіт між іншими». Навпроти імені неуспішного студента професор міг написати: «у навчанні тупий» або «старанний, але тупий», — зазначає історик Максим Яременко.
Згодом Академія, отримавши назву від свого покровителя і викладача Петра Могили, стала називатися «Києво-Могилянською». Перший президент НаУКМА В’ячеслав Брюховецький наголошує, що університет став спадкоємцем прогресивних європейських вищих шкіл в Україні. «Визначальна риса цього закладу полягала в модерній, європейсько спрямованій програмі навчання. Петро Могила студіював у високих школах Речі Посполитої, Голландії, Франції, знав їхню систему освіти і почав її впроваджувати в Україні», — наголошує Брюховецький.
Дух непокори
Уже з початку свого існування «Києво-Могилянська академія» була центром непокори до всякого одноосібного правителя, який намагався нав’язати Школі свої правила. Як зазначає дослідниця історії «Києво-Могилянської академії» Зоя Хижняк, проводячи ворожу політику щодо України, «спрямовану на знищення бодай будь-яких ознак автономії й історичної пам’яті, позбавляючи її таких демократичних національних надбань, як гетьманство, Запорізька Січ, козацький адміністративний устрій, російський царизм знищив і Києво-Могилянську академію».
За розпорядженням уряду у 1817 році її було закрито. Натомість через два роки у стінах «Могилянки» було створено Київську Духовну академію. Вона проіснувала майже сто років. І тільки 1991 року, через три тижні після здобуття Україною незалежності, «Києво-Могилянська академія» була відроджена як університет. Згодом він став іменуватися Національним університетом «Києво-Могилянська академія». Її сучасним батьком та першим президентом став літературознавець і громадський діяч В’ячеслав Брюховецький.
Протестні настрої студентів проти системи виявилися з початком Помаранчевої революції. Так, саме студенти «Києво-Могилянської академії» були першими активними учасниками масових акцій протесту. Все почалося з того, що президент Академії В’ячеслав Брюховецький закликав студентів до політичного страйку. Сьогодні напроти будівлі НаУКМА на Контрактовій площі стоїть невелика кам’яна брила як згадка про ті дні. На брилі вирізьблений напис: «На цьому місці 6 листопада 2004 року українські студенти розгорнули перше наметове містечко Помаранчевої революції».
Тож не дивно, що наприкінці листопада 2013 близько тисячі студентів разом з викладачами Університету зібралися на першому подвір’ї — або плацу, як його називають у «могилянському» середовищі, — під українськими та європейськими стягами.
Організатори були оснащені тільки гучномовцями, учасники і того меншим: українськими стрічками на одязі, прапорами і термосами з чаєм. Вся колона пішки вирушила з Подолу на Майдан Незалежності, час від часу вигукуючи гасла «Україна — це Європа!» та «Слава Україні!». Так почалася нова сторінка в історії України під назвою «Революція Гідності», яка триває і до тепер.
Зокрема президент НаУКМА Андрій Мелешевич наголошує на сучасних викликах для вишу: «Як організація університет буде розвиватися, перш за все, як інноваційний дослідницький університет ХХІ століття, котрий сприяє реалізації в Україні ідеї освіченої нації, рівноправного члена міжнародного суспільства. У цьому контексті ми бачимо своє завдання у творенні нових знань, ідей та смислів, інноваційних наукових досліджень, конкурентоспроможних у глобальному контексті».
«Чистий Сковорода», черепаха Альма і «Хома Брут»
espreso.tv
Тепер студенти «Могилянки» воліють зватися спудеями — так, як називали себе перші учні братської школи. Одна з найвідоміших сучасних спудейських традицій пов’язана з пам’ятником Григорію Сковороді, що на Контрактовій площі. Називається вона «Чистий Сковорода».
Щороку 15 жовтня на День академії студенти беруть відра, воду, ганчірки, щітки, драбини і йдуть до мандрівного філософа, затверділого у камені. Декілька годин усі охочі миють пам’ятник по черзі. Вважається: якщо помити Сковороду саме цього дня, то успішна сесія — гарантована. Дійство супроводжується музикою, а «лицедії» на високих ходулях з могилянського театру водять хороводи на Контрактовій площі. Останнє відро води виливає на пам’ятник голова студентського братства.
До пам’ятника Сковороді студенти ставляться з особливим пієтетом: його вважають одним зі знакових символів Академії. Щороку наприкінці червня під час Конвокації — випускного — спудеї вдягають на пам’ятник спеціально виготовлені мантію та бонет — академічний головний убір з китичкою. Прикрашений Сковорода «святкує» випуск увесь день разом зі студентською громадою і стає головною принадою для фотокамер перехожих.
espreso.tv
А познайомитися із талісманом Академії — черепахою на ім’я Альма — можна щороку на церемонії посвяти першокурсників у спудеї НаУКМА. Альму «Могилянці» подарували одні з її перших випускників на початку 90-х років минулого століття. Спудейськими колами шириться легенда, що коли на посвяті доторкнутися до Альми і поглянути їй просто в очі, то всі роки навчання в Академії будуть успішними. Тому «битва» за Альму — невід’ємна частина кожної церемонії посвяти так само, як клятва спудеїв та спів латиномовного «Гаудеамуса».
З гумором та самоіронією на кафедрі історії НаУКМА щороку «присуджується» відзнака імені гоголівського персонажа Хоми Брута. «Для цього конкурсу викладачі збирають упродовж року найсмішніші „афоризми“, які трапляються у студентських письмових роботах або письмових відповідях на іспитах, і публікують цю колекцію на великій дошці біля кафедри. Імена авторів не розголошуються», — розповідає доцент кафедри історії Максим Яременко.
Студенти, однак, відповіли на викладацькі кпини тією ж монетою: вони збирають найяскравіші гумористичні вислови своїх вчителів і визначають найкращі в конкурсі Ipse dixit (з латинської — «сам сказав»).
У День народження Академії, очевидно, з особливою старанністю спудеї миють пам’ятник Григорію Сковороді і співають «Гаудеамус». Засновник першого в Академії творчого простору KMArt Yard Віктор Килимар говорить, що масштабні святкування ювілею триватимуть з полудня до самого вечора. Згодом передбачена пряма трансляція виступу Президента України на великому екрані з головного подвір’я університету. А у п’ятницю своїм концертом могилянських студентів привітає гурт «Плач Єремії».
espreso.tv
Студенти НаУКМА жартують, що «Могилянка» — це не просто університет. Це — особливий стан душі. Це, коли можна — і навіть треба — сперечатися на парах з викладачами, коли на День академії сувеніри купують не за гривні, а за «Брюхи» — унікальну «валюту», на якій зображений перший президент Брюховецький, коли охоронець корпусу чи продавчиня в їдальні стають майже членами сім’ї, коли їх знають в обличчя і по імені. «Києво-Могилянська академія» — це те місце, де можна певною мірою сховатися від світу, аби він тебе не спіймав.
Галина Шиманські-Ґаєр, Еспресо.TV
