chrome firefox opera safari iexplorer

Освітяни б'ють на сполох: колишні регіонали повертають Кіровограду російську назву

22 жовтня 2015 о 12:50

Українські філологи заявили про категоричну неприйнятність повернення Єлисаветграда на новітню європейську карту України та про пряму загрозу такого перейменування Кіровограда національній безпеці, — повідомляє Gazeta.ua з посиланням на «Вголос».

Про це йдеться у відкритому листі Всеукраїнської асоціації викладачів української мови і літератури, адресованому Президентові України, прем'єр-міністру України, голові Верховної Ради України, за підписом першого заступника голови Всеукраїнської асоціації викладачів української мови і літератури, проректора Львівського університету, професора Ярослава Гарасима.

«Використовуючи ситуацію з ухваленням Закону України „Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки“ кремлівські агітатори, зважаючи на здебільшого низький рівень національної свідомості та брак історичних знань пересічних городян, вимагають зміни більшовицької номенклатури українських географічних найменувань російськими відповідниками й у такий спосіб збереження духовного поневолення політично незалежної України. За винятком кількох західноукраїнських областей (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська), які ще в 90-х роках минулого століття очистилися від колоніального непотребу, решта України опинилася в ситуації надзвичайно відповідального вибору, коли декомунізація має стати імпульсом до пошанування справжніх українських героїв чи запровадження органічного, власне українського топонімікону», — йдеться у зверненні.

За словами підписантів, значна частина депутатів Кіровоградської міської ради — здебільшого колишні члени Партії регіонів — намагаються повернути місту російську імперську назву Єлисаветград, запроваджену Росією у XVIII ст. на честь цариці Єлизавети, для демонстрації своїх претензій на Степову Україну.

«Ініціативні прислужники „русского мира“ цинічно проігнорували протести громадськості Кіровограда, знехтували підсумками громадських слухань, які відбулися у Кіровограді 27 серпня, науковим доробком всеукраїнської науково-практичної конференції „Перейменувальні процеси як цивілізаційний вибір українського суспільства“ (Кіровоград, 11 червня 2015 р.), а також відкинули наукові експертизи Інституту історії України НАН України, Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де вичерпно обґрунтовано категоричну неприйнятність повернення азійського Єлисаветграда на новітню європейську карту України та його пряму загрозу національній безпеці та незалежності Української держави», – йдеться у зверненні.

Всеукраїнська асоціація викладачів української мови і літератури підтримує аналітичні висновки наукових експертиз авторитетних історичних інституцій щодо присвоєння нинішньому Кіровограду назви Інгульськ, яка є ідеологічно нейтральною, милозвучною, відповідає українській та світовій практиці надання населеним пунктам назв за гідронімом, згадується у творчості Тараса Шевченка, перегукується з козацьким минулим міста і краю (Інгульська слобода, Інгульська паланка, Інгулогородська сотня).

Розділи: Суспільство

7 жовтня

Інші дати
7 жовтня відзначаємо:
  • Всесвітній день архітектора.
  • Міжнародний день житла (Всесвітній день Хабітат).
  • Міжнародний день лікаря.
Розгорнути
1253 — коронація галицько-волинського князя Данила Романовича (Галицького)
королівською короною, надісланою Папою Іннокентієм IV. Данило Галицький (1201 – 1264) відновив і розбудував Галицько-Волинську державу. Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані міста Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок. За часів його князювання Галицько-Волинська держава, маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, була фактично найбільшою державою Європи, праобразом першої української національної держави.
Історичною заслугою Данила Романовича було об’єднання в одне князівство земель Галичини і Волині, роз’єднаних після смерті Романа… Данилові не вдалося здійснити свого найголовнішого наміру — визволити західні землі з-під ординського ярма. Але державна організація, яку він створив, була настільки сильна, що ханські орди не змогли її зруйнувати, і Галицько-Волинське князівство знову підвелося із занепаду і набрало нової сили. (Іван Крип’якевич)
Розгорнути

Новини Дивитися всі