На дзвіниці Нікольського кафедрального собору міста Оренбург (РФ) знайдено давно зниклий дзвін «Голуб», який був відлитий в 1699 році на замовлення Івана Мазепи для Воскресенської церкви Батурина.
Про це повідомляє офіційний сайтісторичного факультету Московського державного університету (МГУ).
Це робота відомого українського майстра з Глухова — Карпа Балашевича, спеціально для Воскресенського храму гетьманської столиці в Батурині.
Дзвін отримав свою назву через рельєфне зображення птаха на його стінці.
Крім голуба, дзвін прикрашають зображення людини з булавою (можливо, портрет самого Мазепи), герб гетьмана, сюжет «Воскресіння Христове» та різноманітний орнамент, «включно з пояском ангельських голівок».
В 1708 році місто Батурин було жорстоко знищене московськими військами. «Голуба» перевезли в Домницький Різдвяно-Богородицький монастир (під Меною на Чернігівщині), «заховавши» поміж інших дзвонів — вочевидь, зумисне, щоб він не дістався окупантам.
Повторне відкриття «Голуба» відбулося в 1927 році завдяки чернігівському етнографу Б. Пилипенку. Про дзвін заговорили як про одну з найбільш примітних пам'яток української дзвонярської справи.
Мазепин дзвін перевезли до Чернігівського історичного музею, де він перебував до початку Другої світової війни, а потім зник.
«Голуба» виявив в Оренбурзі влітку 2015 року старший викладач кафедри історії Росії до початку XIX століття істфаку МГУ, кандидат історичних наук Аркадій Тарасов, знайшовши на дзвіниці Нікольського кафедрального собору два дзвони, виготовлені наприкінці XVII століття.
Однак ні службовці Оренбурзької єпархії, ані місцеві краєзнавці нічого про історію цих дзвонів не знали. Через два місяці Тарасов повторно оглянув один із дзвонів з усіх боків, у тому числі і там, де не міг цього зробити раніше.
Обставини попадання дзвона в Оренбург достеменно невідомі. Припускається, що його перевезли туди в середині 1940-х років.
Наразі «Голуб» не використовується для церковного дзвону: в нього зник ударник (серце), по стінці пішла тріщина.
