chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві перепоховали останки матері гетьмана Мазепи

10 грудня 2012 о 11:52

У Києві в суботу 8 грудня перепоховали прах матері Івана Мазепи Марії-Магдалини Мазепи-Мокієвської.

Її останки знайшли археологи при розкопках у Вознесенському некрополі. Молебень за упокій душі відслужив митрополит Володимир, повідомляє «Комсомольська правда».

Три роки — з 2005 по 2008-й — на території «Мистецького арсеналу» фахівці Інституту археології України проводили розкопки. Вдалося знайти 262 поховання 17 — 18 століть. Тепер кладовище на місці монастиря або, як ще кажуть, Вознесенський некрополь, вважається найбільшим похованням тієї епохи в усій країні.

Вдалося ідентифікувати і останки Марії-Магдалини, яку церква вважає святою. Незабаром керівництво арсеналу звернулося до церкви з пропозицією перепоховати її останки, так само як і інших черниць, похованих у Вознесенському некрополі.

Місцем для перепоховання обрали Флорівський монастир на Подолі в Києві. У 1712 році Петро I Вознесенський монастир розпорядився закрити — на цьому зручному місці — на Печерській горі — було вирішено розпочати будівництво арсеналу. А насельниці монастиря якраз і перевели під Флорівський монастир, відтоді він також іменувався Свято-Вознесенським.

На місці поховання поставили стелу з пісковика і чотириметровий хрест. Архітектор меморіалу розповів історію його створення.

«Дуб ми вибрали на Черкащині, рівний, без жодного сучка, а камінь для стели — на Волині, він був з іржею, що нагадує кров, — розповідає Микола Теліженко, заслужений художник країни. — Працювали під снігопадом, в наметах, встигли всього за десять днів. А коли встановили біля монастирі хрест, то в той момент вдарили дзвони і у мене онук народився».

Марія була ігуменею Вознесенського жіночого монастиря, який був на території нинішнього культурно-музейного комплексу «Мистецький арсенал» у Києві.

На її гроші і гроші сина там відбудували кам'яну Вознесенську церкву на місці більш старої дерев'яної.

Джерело: Gazeta.ua
Розділи: Новини культури

4 вересня

Інші дати
День пам’яті Довбуша Олекси Васильовича
(1700 – 1745) – легендарний ватажок карпатських опришків, про якого складено багато легенд та пісень. Опришки - учасники народно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти феодально-кріпосницького гніту польської шляхти, молдавських феодалів, угорських та австрійських поміщиків у 16 – першій половині 19 століття.
«Хто був недавно князем і владикою тих гір, орлом того воздуха, оленем тих борів, паном тих панів аж ген по Дністрові води? Довбуш! Перед ким дрожали смілі і сильні, корилися горді? Перед Довбушем» (Іван Франко) «Ой по-під гай зелененький Ходить Довбуш молоденький На ніженьку налягає, Топірцем ся підпирає. Ой, ви, хлопці, свистом-свистом, Засипає стежки листом. Ой, ви, хлопці, бігом-бігом, Замітає стежки снігом.» («Пісня про Довбуша», українська народна пісня).
Розгорнути

Новини Дивитися всі