chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві перепоховали останки матері гетьмана Мазепи

10 грудня 2012 о 11:52

У Києві в суботу 8 грудня перепоховали прах матері Івана Мазепи Марії-Магдалини Мазепи-Мокієвської.

Її останки знайшли археологи при розкопках у Вознесенському некрополі. Молебень за упокій душі відслужив митрополит Володимир, повідомляє «Комсомольська правда».

Три роки — з 2005 по 2008-й — на території «Мистецького арсеналу» фахівці Інституту археології України проводили розкопки. Вдалося знайти 262 поховання 17 — 18 століть. Тепер кладовище на місці монастиря або, як ще кажуть, Вознесенський некрополь, вважається найбільшим похованням тієї епохи в усій країні.

Вдалося ідентифікувати і останки Марії-Магдалини, яку церква вважає святою. Незабаром керівництво арсеналу звернулося до церкви з пропозицією перепоховати її останки, так само як і інших черниць, похованих у Вознесенському некрополі.

Місцем для перепоховання обрали Флорівський монастир на Подолі в Києві. У 1712 році Петро I Вознесенський монастир розпорядився закрити — на цьому зручному місці — на Печерській горі — було вирішено розпочати будівництво арсеналу. А насельниці монастиря якраз і перевели під Флорівський монастир, відтоді він також іменувався Свято-Вознесенським.

На місці поховання поставили стелу з пісковика і чотириметровий хрест. Архітектор меморіалу розповів історію його створення.

«Дуб ми вибрали на Черкащині, рівний, без жодного сучка, а камінь для стели — на Волині, він був з іржею, що нагадує кров, — розповідає Микола Теліженко, заслужений художник країни. — Працювали під снігопадом, в наметах, встигли всього за десять днів. А коли встановили біля монастирі хрест, то в той момент вдарили дзвони і у мене онук народився».

Марія була ігуменею Вознесенського жіночого монастиря, який був на території нинішнього культурно-музейного комплексу «Мистецький арсенал» у Києві.

На її гроші і гроші сина там відбудували кам'яну Вознесенську церкву на місці більш старої дерев'яної.

Джерело: Gazeta.ua
Розділи: Новини культури

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути