chrome firefox opera safari iexplorer

Росіяни у Чернігові шукають останки князя Ігоря

19 січня 2012 о 18:51

В Чернігові науковці шукають поховання князя Ігоря Чернігівського та Київського, який правив за часів Київської Русі у XII столітті.

Ініціював пошук поховання російський письменник Юрій Сбітнєв на прохання голови ради директорів "Балтійської будівельної компанії" Ігоря Найвальта, який будує храм на честь князя Ігоря в Передєлкіно, селі на околиці столиці Росії.

Останки Великого князя потрібні росіянам, аби потім взяти до новозбудованого собору частину його мощей.

За однією з версій князь Ігор був похований на території Спасо-Преображенського храму, що розташований в історичній частині Чернігова. Саме там шукає останки святого Юрій Сбітнєв.

Проводити археологічні розкопки на цій території проблематично. За словами науковців, тут кожен сантиметр землі приховує таємниці історії і працювати потрібно дуже обережно.

«Ми повинні знайти усипальницю князів», — пояснив мету свого візиту до Чернігова Юрій Сбітнєв під час зустрічі із чернігівськими науковцями. — «Як її виявити? Зрозуміло, виникають питання. Необхідно провести великі археологічні розкопки. Потрібно копати. Уявіть, що ми зараз почнемо ці археологічні розкопки. Це, я б сказав, не стільки економічно неможливо виконати, скільки складно реалізувати технічно. Потрібно буде пройти мільйон інстанцій!»

Сканування замість розкопок

Замість масштабних археологічних розкопок біля храму в історичній частині міста російські гості вирішили піти іншим шляхом.

За допомогою фахівців з Мелітополя вони провели методом геолокації сканування землі під Спасо-Преображенським собором та навколо нього. За допомогою спеціального приладу – геолокатора – фахівці сканували майже дві тисячі квадратних метрів площі. Тепер чекають результатів, які покажуть, чи є під собором поховання.

Історичні джерела свідчать, що під храмом є сім поховань князів. Юрій Сбітнєв говорить про 15.

Неоднозначна реакція

Поява російського письменника у Чернігові та його ідея віднайти останки князя Ігоря викликали неоднозначну реакцію з боку місцевих науковців.

«Звісно, кожен науковець, відповідно до вивчених джерел, має свою думку. Це нормально. І особисто мені імпонує у Сбітнєва те, що він є одним із тих, хто з любов'ю в серці і з емоційним піднесенням каже нам про історію нашого міста». — каже директор національного заповідника "Чернігів Стародавній" Андрій Курданов.

Однак є чимало вчених, які є противниками розкопок навколо собору. Він був побудований ще в ХІ столітті, є одним з найдавніших храмів Східної Європи. Місцеві науковці занепокоєні, бо невідомо, як позначаться розкопки на стані будівлі.

Дехто з місцевих археологів взагалі сумнівається, що під Спасо-Преображенським собором є поховання князя Ігоря.

Науковці пояснюють, що Ігор свого часу був канонізований, а це означає, що мало б бути відоме його місце поховання.

Сам Юрій Сбітнєв запевняє, що він не шукає слави, не планує отримувати вчену ступінь, якщо все ж таки вдасться зробити відкриття. Кінцева мета його пошуків – зібрати інформацію для своєї нової книги про князів та відвезти частину мощей до новозбудованого храму в Росії.

14 липня

Інші дати
Народився Микола Корф
(1834, м. Харків - 1883) - педагог і просвітитель, почесний член Женевської академії наук та Петербурзького педагогічного товариства. Огранізатор початкових земських шкіл на Україні.
Розгорнути
Народився Мирослав Ірчан (Андрій Дмитрович Баб'юк)
(1897, с.П'ядики, Івано-Франківська область - 1937) — український письменник, публіцист, драматург, перекладач, літературознавець, журналіст, історик, видавець. Автор п»єс «Бунтар», «Плацдарм», «Бувші люди», «Родина щіткарів» та ін.  
"…Могили Ваші розсіяні по всій широкій Україні. Це здорове зерно, з якого виросте наша свята воля. І прийде час, що посуне тисячами на Ваші могилки вільний народ і цілуватиме землю, що прикрила Вас, і сльозами буде зрошувати її… І дітям маленьким будуть Ваші могилки найвищою наукою …» (Мирослав Ірчан, посмертна згадка січовим стрільцям ).
Розгорнути