chrome firefox opera safari iexplorer

Росіяни у Чернігові шукають останки князя Ігоря

19 січня 2012 о 18:51

В Чернігові науковці шукають поховання князя Ігоря Чернігівського та Київського, який правив за часів Київської Русі у XII столітті.

Ініціював пошук поховання російський письменник Юрій Сбітнєв на прохання голови ради директорів "Балтійської будівельної компанії" Ігоря Найвальта, який будує храм на честь князя Ігоря в Передєлкіно, селі на околиці столиці Росії.

Останки Великого князя потрібні росіянам, аби потім взяти до новозбудованого собору частину його мощей.

За однією з версій князь Ігор був похований на території Спасо-Преображенського храму, що розташований в історичній частині Чернігова. Саме там шукає останки святого Юрій Сбітнєв.

Проводити археологічні розкопки на цій території проблематично. За словами науковців, тут кожен сантиметр землі приховує таємниці історії і працювати потрібно дуже обережно.

«Ми повинні знайти усипальницю князів», — пояснив мету свого візиту до Чернігова Юрій Сбітнєв під час зустрічі із чернігівськими науковцями. — «Як її виявити? Зрозуміло, виникають питання. Необхідно провести великі археологічні розкопки. Потрібно копати. Уявіть, що ми зараз почнемо ці археологічні розкопки. Це, я б сказав, не стільки економічно неможливо виконати, скільки складно реалізувати технічно. Потрібно буде пройти мільйон інстанцій!»

Сканування замість розкопок

Замість масштабних археологічних розкопок біля храму в історичній частині міста російські гості вирішили піти іншим шляхом.

За допомогою фахівців з Мелітополя вони провели методом геолокації сканування землі під Спасо-Преображенським собором та навколо нього. За допомогою спеціального приладу – геолокатора – фахівці сканували майже дві тисячі квадратних метрів площі. Тепер чекають результатів, які покажуть, чи є під собором поховання.

Історичні джерела свідчать, що під храмом є сім поховань князів. Юрій Сбітнєв говорить про 15.

Неоднозначна реакція

Поява російського письменника у Чернігові та його ідея віднайти останки князя Ігоря викликали неоднозначну реакцію з боку місцевих науковців.

«Звісно, кожен науковець, відповідно до вивчених джерел, має свою думку. Це нормально. І особисто мені імпонує у Сбітнєва те, що він є одним із тих, хто з любов'ю в серці і з емоційним піднесенням каже нам про історію нашого міста». — каже директор національного заповідника "Чернігів Стародавній" Андрій Курданов.

Однак є чимало вчених, які є противниками розкопок навколо собору. Він був побудований ще в ХІ столітті, є одним з найдавніших храмів Східної Європи. Місцеві науковці занепокоєні, бо невідомо, як позначаться розкопки на стані будівлі.

Дехто з місцевих археологів взагалі сумнівається, що під Спасо-Преображенським собором є поховання князя Ігоря.

Науковці пояснюють, що Ігор свого часу був канонізований, а це означає, що мало б бути відоме його місце поховання.

Сам Юрій Сбітнєв запевняє, що він не шукає слави, не планує отримувати вчену ступінь, якщо все ж таки вдасться зробити відкриття. Кінцева мета його пошуків – зібрати інформацію для своєї нової книги про князів та відвезти частину мощей до новозбудованого храму в Росії.

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути