chrome firefox opera safari iexplorer

У Криму знайшли останки найдавніших представників Homo sapiens

21 червня 2011 о 19:42

Українські археологи знайшли в Криму сліди діяльності й рештки, можливо, найдавніших представників людини розумної в Європі.
Останки виявили в печерах Буран-Кая у Кримських горах, вони можуть стати доказом того, що предки сучасних людей почали заселяти Європу з Російської рівнини, а не через Балкани, як передбачалося раніше.

Серед знахідок — кістки і зуби стародавніх людей, а також різні знаряддя праці, різьблення з кістки і рештки тварин. На скам'янілостях, вік яких може сягати 32 тис. років, були помічені сліди різьблення, котрі свідчать про те, що плоть від них відокремлювалася під час ритуального обряду.

Керівником дослідження виступив член Української академії наук Олександр Яневич, який відкрив ці печери в 1991 році. З моменту відкриття стоянки в Буран-Кая на місці було виявлено близько 200 людських останків, а також безліч кісток тварин і різних артефактів.

За даними експертів, аналіз решток вказує на належність цих представників людського роду до граветтської культури, дуже поширеної в Європі 28000-21000 років тому. Датувати останки, образ і форма яких вказує на належність до сучасного типу людей, вдалося завдяки радіовуглецевому аналізу.

За словами співавтора дослідження Сандрін Прат із Французького національного центру наукових досліджень, серед останків тварин (у тому числі антилоп, лисиць і зайців) було безліч цілісних кісток, проте розміри людських кісток не перевищували 12 см.

На думку вчених, цей факт, нарівні з наявністю особливих надрізів, говорить про те, що людські тіла обробляли іншими способами. Можливо, це робилося під час обряду очищення загиблих побратимів.

Про те, що плоть зрізалася не з кулінарною метою, побічно свідчить і факт наявності в людських кістках кісткового мозку, ретельно вичищеного з кісток тварин. Ця знахідка дає уявлення про те, якою була культура найбільш ранніх представників роду Homo sapiens, і надає ваги теорії про те, що людина прийшла в Європу не з Близького Сходу, а з території Російської рівнини.

«У цих народів були ножі, легкі знаряддя праці, мамонтові кістки і ночували вони на свіжому повітрі, — розповідає професор Клайв Фінлейсон із Гібралтарського музею. — Граветтська культура була визначальною в розвитку сучасної людини».

«Ми знайшли останки первісних людей там, де й очікували, і, судячи з усього, в їжу вони вживали саме те, що ми й прогнозували», — радіє Фінлейсон.

Нагадаємо, у серпні минулого року в селі Оболоння Коропського району Чернігівської області під час копання ями для буріння свердловини на глибині 1,5 метра були знайдені кістки і бивень мамонта часів палеоліту.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути