chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні знаходиться найбільший річковий острів

30 листопада 2015 о 10:03

Довжина Хортиці становить 12,5 км, середня ширина — 2,5 км. Загальна площа острова — майже 3 тис. га. Ка­жучи мовою геології, він є частиною Українського крис­талічного щита. В основі його будови — докембрійські гранітні породи віком 2,5 млн років.

Найкраще вони представлені в північній частині, де масивні прибе­режні скелі сягають висоти 40-50 м, утворюючи над­звичайно мальовничий ландшафт. До того ж долина Дніпра в районі Хортиці — єдина збережена ділянка по­рожистої частини річки. Доки не звели ДніпроГЕСу, ін­дустріального гіганта, що вндніється з острова, вона в цьому районі мала аж дев’ять порогів. У давнину не ба­гато човнів могли їх подолати. Кажуть, чорні археологи продовжують із заздрою регулярністю виловлювати звідтіля старовинні артефакти. Мені ж довелося задо­вольнитися дірявим німецьким шоломом часів Другої світової війни, знайденим на метровій глибині непода­лік одного з купальних місць острова.

Звісно, Хортиця в українців асоціюється насамперед із козацтвом. Запорожці облюбували її в XVI сто­літті. Хоча сліди людського перебування простежу­ються там іще з кам’яної доби. А найдавніші археоло­гічні знахідки датованою 6 тисячоліттям до н.е. За легендою, саме на Хортиці 972 року в битві з печені­гами загинув князь Святослав.

Зараз тут діють Музей історії запорозького козацтва та історико-культурннй комплекс «Запорозька Січ», у якому представлено відтворений вигляд військової бази низовиків.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути