Довжина Хортиці становить 12,5 км, середня ширина — 2,5 км. Загальна площа острова — майже 3 тис. га. Ка­жучи мовою геології, він є частиною Українського кристалічного щита. В основі його будови — докембрійські гранітні породи віком 2,5 млн років.

Найкраще вони представлені в північній частині, де масивні прибе­режні скелі сягають висоти 40-50 м, утворюючи над­звичайно мальовничий ландшафт. До того ж долина Дніпра в районі Хортиці — єдина збережена ділянка по­рожистої частини річки. Доки не звели ДніпроГЕСу, ін­дустріального гіганта, що видніється з острова, вона в цьому районі мала аж дев’ять порогів. У давнину не ба­гато човнів могли їх подолати. Кажуть, чорні археологи продовжують із заздрою регулярністю виловлювати звідтіля старовинні артефакти. Мені ж довелося задо­вольнитися дірявим німецьким шоломом часів Другої світової війни, знайденим на метровій глибині непода­лік одного з купальних місць острова.

Звісно, Хортиця в українців асоціюється насамперед із козацтвом. Запорожці облюбували її в XVI сто­літті. Хоча сліди людського перебування простежу­ються там іще з кам’яної доби. А найдавніші археоло­гічні знахідки датованою 6 тисячоліттям до н.е. За легендою, саме на Хортиці 972 року в битві з печені­гами загинув князь Святослав.

Зараз тут діють Музей історії запорозького козацтва та історико-культурннй комплекс «Запорозька Січ», у якому представлено відтворений вигляд військової бази низовиків.