Картина олією на полотні розміром 79 на 79 сантиметрів нині зберігається в Третьяковській галереї в Москві. Аби її не пошкодити, вивозити це полотно суворо заборонено. Уперше «Чорний квадрат» можна було побачити в 1915 році на футуристській виставці «0.10» в «Художньому бюро Добичіної» в Петрограді, як тоді називався Санкт-Петербург. «Це був не просто квадрат, який я виставив, а швидше відчуття об’єктивності,» — писав Малевич про свою роботу.

У виставковому каталозі, втім, не було слова «квадрат», натомість ішлося про «чотирикутник». Сторони фігури справді не утворюють квадрат, а ще вони не є паралельними. На виставці картину повісили дещо вище за інші. Це було зроблено свідомо. Приблизно на так само в російських будинках розміщують ікони або релігійні зображення святих.

Наступну роботу з мотивом «Чорного квадрата» Малевич створив 1923 року. Її виставлено в Російському музеї в Санкт-Петербурзі.

Дві замальовані картини під «Чорним квадратом»

У листопаді 2015 року стало відомо: під «Чорним квадратом» ховаються дві, а не одна, як вважали раніше, кольорові картини. Під час дослідження під шаром фарби відкрили ще одну замальовану роботу, розповіла представниця Третьяковської галереї в Москві Катерина Вороніна в ефірі російського телеканалу «Культура». Науковці розшифрували зроблений, імовірно, Малевичем напис під «Чорним квадратом»: «Битва негрів у темній печері». Вороніна вважає, що це посилання на картину «Битва негрів у темній печері темної ночі» Альфонса Алле (1854 — 1905).

«Цілком імовірно, що Малевич намалював свій „Чорний квадрат“ не на одній, а на двох картинах», — заявила в інтерв’ю РИА-Новости 13 листопада 2015 року президент Державного музею образотворчого мистецтва ім. Пушкіна в Москві Ірина Антонова. На її думку, «Чорний квадрат» є швидше маніфестом, ніж картиною. «Тому все, пов’язане з ним, викликає враження загадкової історії,» — каже 93-річна експертка.