Їх зберігали в домашньому архіві Мар’яна Кропивницького, котрий як асистент стенографував виступи Казимира Малевича в Києві.<
Зокрема, серед знайдених текстів є протоколи виступів Малевича щодо планів розробки дослідницького експериментального кабінету ІЗО в Київському художньому інституті, а також міркування щодо проблем освіти художників, створення нової академії мистецтв тощо, розповіла арт-менеджерка та дослідниця творчості Малевича Тетяна Філевська, яку цитує «Громадське радіо».
4 з-поміж знайдених 5 текстів раніше ніколи ніде не друкувалися, тож їх планують опублікувати в лютому 2016 року до конференції «Малевич у Києві».
«Це надзвичайна подія для київського культурного горизонту. Досі київський період Малевича був найменш досліджений у його роботі», — говорить Тетяна Філевська.
Сам Малевич називав себе «землянітом» і «космітом», громадянином Землі та космосу.
Філевська нагадує, що першою про українську складову в доробку художника заговорила Валентина Маркаде, французька дослідниця українського походження, її слова підхопив Дмитро Горбачов, який розвинув тему «Малевич і Україна».
На думку Тетяни Філевської, в сьогоднішніх стінах і в пам’яті Художньої академії не залишилося слідів присутності Малевича як викладача, теоретика експериментального ІЗО, реформатора художнього інституту.
