chrome firefox opera safari iexplorer

Львів’яни домагаються проголошення в державі Року пам’яті Бориса Возницького

16 лютого 2016 о 15:04

Цього року відомому музейнику, багатолітньому директоровi Львівської національної галереї мистецтв, Герою України Борису Григоровичу Возницькому виповнилося б 90. Але його життя обірвала автокатастрофа у травні 2012-го.

Львів’яни — музейники, освітяни, відомі діячі культури та творча інтелігенція — вже висунули пропозицію проголосити 2016 рік в Україні Роком пам’яті Бориса Возницького. Відповідне звернення до Президента було підписане ще 22 січня, пише Україна молода.

Академіка Бориса Возницького називають «ангелом-охоронцем» українських музеїв та замків, пам’яток культури українського народу. За неповними підрахунками, Возницький і його співробітники врятували близько 36 тисяч творів мистецтва, серед яких гобелени, меблі, картини, вівтарі, мармурові і дерев’яні скульптури, предмети ужиткового мистецтва тощо.

Львівська мистецька галерея, яка носить ім’я відомого українського мистецтвознавця, наприкінці минулого тижня розпочала низку заходів, присвячених пам’яті Бориса Возницького. Зокрема, відновили роботу мистецтвознавчого лекторію, приурочивши його до 109-ї річниці від дня заснування галереї і 90-ї річниці від дня народження Бориса Григоровича. «Ці дати нерозривно пов’язані, бо протягом 50 років Борис Григорович творив історію нашої галереї, очолюючи її. Ті 17 відділів, які ми маємо, і понад 50 тисяч творів мистецтва — це заслуга Бориса Григоровича», — підкреслила на презентації заступник генерального директора ЛНГМ Іванна Новаківська.

Відновлення лекторію зібрало велику аудиторію: музейників, студентів, представників влади та церкви, зокрема, завітав митрополит Львівський УГКЦ Ігор Возняк, заступник голови Львівської облдержадміністрації з гуманітарних питань Юрій Підлісний, Герой України нардеп Юрій Шухевич.

Із вітальним словом до учасників та гостей заходу звернулася в.о. генерального директора Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького Лариса Разінкова та проголосила 2016 рік Роком пам’яті Бориса Григоровича власне у ЛНГМ. «Він дуже багатьом музеям допомагав, навіть київським, а також музею Батурина. Бориса Григоровича поважали усі музейники України. Тому ми хочемо, щоб 2016 рік був проголошений Роком Бориса Возницького», — пояснила ініціативу Лариса Разінкова.

До речі, заступник голови ЛОДА Юрій Підлісний звернувся з проханням, щоб мистецтвознавчий лекторій вийшов за межі галереї мистецтв й охопив також невеличкі містечка Львівської області. «Я б попросив директора, щоб пам’ятали про Львівщину, — сказав він. — Адже є маленькі міста і села області, де цього бракує. Львів і так перенасичений заходами, а адміністрація в цьому підтримає, як транспортно, так і трішки грошима».

До дня народження Бориса Григоровича — 16 квітня — Львівська галерея готує велику виставку, присвячену діяльності мистецтвознавця. Будуть показані основні етапи роботи Бориса Григоровича в галереї: починаючи від збору пам’яток мистецтва і закінчуючи виставковими проектами.

6 вересня

Інші дати
Народився Іван Микитенко
(1897, с. Рівне Кіровоградської обл. - 1937) - український письменник, автор п'єс "Диктатура", "Кадри", "Справа честі", "Соло на флейті", збірки оповідань "На сонячних гонах", повістей для дітей і про дітей "Брати", "Вуркагани", "Гавриїл Кириченко - школяр", роману "Ранок" та ін.
Розгорнути
Народився Брайчевський Михайло Юліанович
(1924 - 2001), український історик, археолог, письменник та суспільний діяч. Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», знаний в усьому світі історик і археолог, автор численних праць з етногенези слов’ян і давньої Русі.
«Киньмо гратися у піжмурки і теревенити про мовні права некорінних народів. Йдеться не про захист чиїхось рідних мов, а про брутальне нав’язування однієї з некорін¬них,.. намагання російських шовіністів збе¬регти за російською мовою становище офіційної мови в рамках колишнього СРСР – за рахунок натуральних прав усіх інших мов» (стаття «Нація і держава», 1993 р.).
Розгорнути
Народився Граве Дмитро Олександрович
(1863 - 1939) – відомий математик, доктор математики. В 1897–1899 професор Харківського університету, а с 1899 й до самої смерті – Київського. Творець математичної школи, з якої вийшли провідні математики наступного покоління.
Розгорнути

Новини Дивитися всі