За рік в Україні з'явилося стільки органів боротьби з корупцією, що можна заплутатись, хто з них що робить і до кого звертатися у разі потреби.
DW розбиралася, хто, як і на якому фланзі бореться з корупцією.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)
Основні завдання НАБУ — попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, вчинених високопосадовцями. Тобто по суті, НАБУ має боротися з VIP-корупціонерами — міністрами, депутатами, суддями, прокурорами, керівниками органів влади та місцевого самоврядування.
Слідчі НАБУ мають право заводити справи, вимагати відомості про майно, доходи, видатки осіб, безперешкодно входити до держорганів тощо. У НАБУ є власні спецпризначенці і навіть бронетранспортери. У штаті — поки що більше 300 осіб.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП)
Спецпрокуратура — це не окремий орган, а самостійний структурний підрозділ Генпрокуратури, яка перейняла від ГПУ всі завдання щодо боротьби з корупцією. На неї покладені обов'язки з нагляду за розслідуваннями НАБУ, а також підтримка держобвинувачення та представництво інтересів українців і держави у судах за злочинами, пов'язаними з корупцією.
До загальної структури САП входять центральний апарат і територіальні філії, які розташовуються в тих самих містах, де офіси має НАБУ.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)
Діяльність цього агентства дуже локалізована і має превентивну функцію. Воно перевірятиме правдивість даних у деклараціях всіх державних службовців і чи відповідає їхній стиль життя заявленим доходам. Якщо виявлять порушення, матеріали справи передадуть до НАБУ.
Агенція ще перебуває на стадії запуску і є однією з умов отримання безвізового режиму з ЄС. До складу НАЗК входять п'ять членів. Основною формою роботи є засідання, які мають проводитись не менше одного разу на тиждень.
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
Завдання цього агентства зрозуміле вже з самої назви. Воно розшукує активи, доводить їхнє злочинне походження, конфіскує виключно за рішенням суду, а потім може виставити на продаж на публічних торгах. Уся інформація про активи й грошові рахунки зберігатиметься у спеціально створеному відкритому реєстрі, який також веде агентство.
Гранична кількість співробітників цього органа не повинна перевищувати 100 осіб, враховуючи працівників територіальних підрозділів у разі їх створення.
Зарплата працівника агентства становитиме близько 30 тисяч гривень.
Державне бюро розслідувань (ДБР)
Це бюро буде аналогом американського ФБР. Воно також розслідуватиме справи, пов'язані з корупцією, але ті, які не відносяться до компетенції НАБУ. Окрім того, ДБР здійснюватиме розслідування злочинів, пов'язаних із діяльністю злочинних організацій, вчинених правоохоронцями, а також особливо тяжких насильницьких злочинів, за які Кримінальним кодексом передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Слідчих для ДБР відбиратимуть на конкурсній основі. За різними даними, бюро почне працювати не раніше наступного року.
Національна рада з питань антикорупційної політики при президентові України
Боротись з корупцією захотіли і в Адміністрації Президента, створивши Національну раду з питань антикорупційної політики. Щоправда, без слідчих і переслідувань корупціонерів.
Це консультативно-дорадчий орган, до обов'язків якого входить підготовка та подання главі держави пропозицій щодо антикорупційної стратегії, аналіз ситуації із запобіганням та протидією корупції в Україні.
Крім того, Нацрада на своїх засіданнях, які проводяться раз на два місяці, зобов'язана готувати на розгляд президента свої пропозиції щодо вдосконалення антикорупційного законодавства, і висувати ідеї, як краще координувати роботу інших антикорупційних органів.
Раду очолює народний депутат Мустафа Джемілєв.
