Історичні аргументи до сьогоднішнього круглого столу в Переяслав-Хмельницькій міській раді
Місто Переяслав-Хмельницький є одним з найдревніших міст України. Перша згадка про нього у літописах датується 907 роком. В ХІ – першій половині ХІІІ століття Переяслав був третім за значенням містом Русі, центром князівства та єпархії. Починаючи з кінця ХІ століття переяславський княжий стіл став обов’язковим етапом княжої кар’єри перед зайняттям київського великокняжого престолу. Постійні згадки Переяслава у літописах підтверджують його значення як одного з головних центрів Давньоруської держави.
Перша згадка слова «Україна» у літописних джерелах також прямо пов’язана з цим містом.
Після розгрому Переяслава монголо-татарами у 1239 році життєдіяльність на його території поступово занепала і відновилася лише у середині – другій половині ХVI століття. Польський король Стефан Баторій своїм універсалом від 8 березня 1585 року київському воєводі князю Костянтину Острозькому надав дозвіл на відновлення міста і одночасно надав Переяславу Магдебурзьке право та низку привілеїв.
6 грудня 1620 року універсалом короля Сигізмунда ІІІ місту Переяславу підтверджувалося Магдебурзьке право, а також право на свій герб та прапор. У подальшому їх підтверджували також король Владислав ІV у 1633 та 1636 роках, цар Олексій Михайлович у 1654, 1660 роках, Петро І у 1695 році.
З 1648 року Переяслав був центром Переяславського полку – адміністративно-територіальної, судової та військової округи, одним з головних осередків козаччини на Лівобережжі Дніпра.
У 1654 р. в Переяславі відбулася Переяславська рада, яка визначила подальшу долю України. Після ліквідації у 1787 році полкового устрою на Лівобережній Україні Переяслав став повітовим містом Київського намісництва, а після другого поділу Польщі у 1793 році перестав бути прикордонним містом. Протягом ХІХ – початку ХХ ст.
Переяслав був повітовим центром Полтавської губернії, а з квітня 1923 року – районним центром Київської області.
Свою історичну назву Переяслав зберіг і під час нацистської окупації 1941–1943 років.
Однак, одразу після звільнення, 12 жовтня 1943 року постановою Президії Верховної Ради УРСР, Ради народних комісарів УРСР і ЦК КП(б)У і Указом Президії Верховної Ради СРСР місто Переяслав перейменовано на Переяслав-Хмельницький. Таким способом було «відзначено» визволення міста, що призвело до спотворення його історичної назви.
Історичну назву «Переяслав», яка проіснувала майже тисячу років, було трансформовано, що значно змінило її сприйняття.
Повернення місту Переяславу його історичної назви є закономірним кроком на шляху декомунізації суспільства, на шляху розбирання сталінсько-брежнєвських завалів.
Сподіваюся, що міська громада зробить правильний вибір і поверне історичну назву міста — Переяслав!
З повагою, кандидат історичних наук, доктор політичних наук Микола Томенко
