chrome firefox opera safari iexplorer

Працівники заповідника «Переяслав» звільняються на знак протесту

12 грудня 2012 о 13:58

3 грудня 2012 р. 4 наукових співробітники відділу науково-фондової роботи Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», у кожного з яких до 25 років стажу музейної роботи, написали заяви на звільнення, висловлюючи таким чином протест проти генерального директора Довгошиї П.О. та начальника юридичного відділу, головного зберігача за суміщенням Панченко Т.А.

Про це йдеться у відкритому листі, підписаному співробітниками заповідника.

Заяви на звільнення — це продовження боротьби з призначеним генеральним директором, яка триває вже кілька років.

Головні претензії протестувальників спрямовані проти непрофесійності керівника: «У травні 2010 р. генеральним директором Національного історико-етнографічного заповідника „Переяслав“ призначено Довгошию П.О. Відсутність у нього відповідної освіти, досвіду музейної справи привели за короткий термін до повного закриття єдиного в Україні Музею народного українського одягу Середньої Наддніпрянщини, Музею архітектури давньоруського Переяслава, доведення до жахливого стану ряду унікальних пам’яток культурної спадщини. Діяльність цього керівника супроводжується невмотивованими кадровими перестановками. Його діяльність з 2010 р. по 2012р. спрямована на руйнування надбань і здобутків колективу та фундатора переяславських музеїв М.І. Сікорського, на звільнення з роботи провідних фахівців музейної справи» — йдеться у відкритому листі.

Раніше про ситуацію, що склалася в Заповіднику співробітники повідомляли Міністерство культури України, інші органи виконавчої влади, прокуратуру та депутатів різних рівнів. Але на жодне не було отримано вмотивованої відповіді.

Після тривалого конфлікту співробітники написали заяви про звільнення: «При звільненні Довгошия П.О. здійснював на нас тиск та шантаж. Змусив переписати заяви із звільнення за згодою сторін на звільнення за власним бажанням із-за того, що ми відмовилися підписати його лист, в якому йшлося про те, що ми відмовляємося від звернень до різних інстанцій де йшлося про його зловживання посадовими обов’язками та не маємо претензій до необ’єктивної атестації».

Це вже не перший відкритий лист. 2 роки тому колектив Переяславського історико-етнографічного заповідника вже писав відкритого листа. Тоді зверталися до Януковича, Азарова, Литвина і громадськості. 

В 2012 році також відбулось масове звільнення працівників заповідника , після якого продовжувались конфлікти всередині колективу.

Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» — один із найбільших заповідників України. До його складу входять території міста Переяслава-Хмельницького, його околиць та Переяслав-Хмельницького району, навколо яких визначені охоронні зони.

У його складі 371 нерухомих пам'яток історії й архітектури українського народу, 24 тематичних музеїв різних профілів: історичний, археологічні, літературні, етнографічні, технічні тощо.

Основний музейний фонд заповідника становить 170 848 одиниць зберігання. Серед них: унікальна археологічна колекція, колекція козацького періоду XVI-XVII ст. (1800 од.), колекції стародруків XVI-XVIII ст. (10 тис. од).

22 квітня

Інші дати
22 квітня відзначають:
  • Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі).
Розгорнути
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі