chrome firefox opera safari iexplorer

День перемоги: як відзначатимуть «декомунізоване» свято

09 травня 2016 о 09:09

Відзначення Дня перемоги в Україні цього року планується без парадів і маршів, а також без радянської символіки, повідомляє ВВС. Україна.

День пам'яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, як офіційно називаються заходи 8 та 9 травня, полягатимуть у виступах військових оркестрів, покладаннях квітів та зустрічах з ветеранами.

У Києві та, можливо, в Одесі, пройдуть акції «Безсмертний полк» — за аналогією з дійствами, які останніми роками на державному рівні проводять у Росії.

Цього року відзначення 9 травня вперше відбудеться з чинним законом про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки, який не дозволяє використовувати на публічних заходах радянську символіку.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков анонсував, що до 10 травня поліція та Нацгвардія працюватимуть у посиленому режимі.

Що і де буде?

Головний офіціоз на державному рівні проходитиме у столиці. У Києві 9 травня керівники держави покладуть квіти до пам’ятника Невідомому солдату в Парку Слави у Києві.

Також вдень 9 травня у Києві має відбутись марш військових оркестрів.

Окрім того, київська міська організація ветеранів запланувала на 10 годину ранку провести акцію «Безсмертний полк» за аналогією з російськими акціями.

Ветерани закликають прийти з портретами своїх родичів, які брали участь у війні та пройти від метро «Арсенальна» до Парку Слави.

Акція узгоджена з владою, а її анонс навіть «крутять» на інформаційних екранах у метро.

Організатори написали у заявці, що в акції можуть взяти участь до трьох тисяч людей й закликали не приходити туди з партійною символікою.

Одеса, Харків, Дніпропетровськ та Львів

У найбільших містах України на 9 травня масштабних святкувань чи парадів не планують.

У Харкові чиновники 9 травня покладуть квіти біля пам’ятників, а ввечері виступлять військові оркестри. Мер міста Геннадій Кернес вже закликав містян не брати участі в акціях під партійними прапорами.

У Дніпропетровську також планується низка концертів та заходів для ветеранів з польовою кухнею, а також покладання квітів посадовцями та громадськими діячами.

В Одесі чиновники та очільники міста також покладатимуть квіти до пам’ятників, запланований також концерт духових оркестрів та парад курсантів-моряків.

Окрім того, запланована святкова морська регата та парад ретроавтомобілів і байкерів.

Офіційних даних щодо одеської акції «Безсмертний полк» поки що немає, але проросійські активісти в інтернеті публікують заклики зібратись зранку 9 травня і провести акцію, аналогічну російській традиції.

Одеська поліція також наголошує, що на 8-9 травня вона працюватиме у посиленому режимі.

У Львові особливих заходів до 9 травня не анонсують. За даними міської влади, з масових заходів на цей день заплановане покладання квітів міською організацією ветеранів у Парку слави та на Марсовому полі.

Міська влада пообіцяла забезпечити порядок, а заступник організації ветеранів Павло Шаталін анонсував, що в акції візьмуть участь до півтисячі людей і на ній не буде радянської символіки чи георгіївських стрічок.

Загалом Львів у ці дні продовжуватиме святкування Дня міста.

Як дозволено відзначати 9 травня?

Головним символом 9 травня в Україні на державному рівні вже кілька років є червоний мак за аналогією з європейською традицією.

Формально георгіївська стрічка, яку активно просувають у Росії, не підпадає під заборону, але після анексії Криму та війни на Донбасі її вважають символом проросійського сепаратизму.

Але під заборону так званого «декомунізаційних пакету» офіційно потрапили низка символів, які часто використовувались під час заходів до 9 травня.

Інститут національної пам’яті, який стежить за втіленням декомунізаційних законів, до 9 травня видав спеціальну інструкцію, як вшановувати День перемоги і не порушити закон.

Відповідно до закону, 8 травня офіційно є Днем пам’яті та примирення, а 9-те – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Під час цих заходів заборонено використовувати прапори та символи, в яких «відтворюється поєднання серпа та молота, а також цих символів з п’ятикутною зіркою».

Використання цих символів вважається пропагандою тоталітарного режиму й, теоретично, може каратись законом. Щоправда механізм такого покарання досі не зрозумілий.

Фактично, використання червоних радянських прапорів заборонене, але це не стосується оригіналів бойових знамен військових частин.

«Оригінал Прапору Перемоги перебуває на вічному зберіганні у Музеї Збройних сил РФ», — пояснюють в інституті, додаючи, що навіть офіційні копії – також під забороною.

Проте законодавство дозволяє носити під час офіційних заходів до Дня перемоги державні нагороди, ордени та ювілейні медалі, отримані до 2015 року, які містять заборонену символіку.

«Використання радянської символіки під час акцій заборонене, карається законом і поліція має на це реагувати», — розповів у розмові з ВВС Україна керівник Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Але він додав, що йому не відомий жоден випадок, щоб майже за рік дії закону таке використання у публічних місцях призвело до затримання чи покарання.

Розділи: Суспільство

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути