chrome firefox opera safari iexplorer

Історія про святе джерело на Волині, що зцілює хвороби

13 травня 2016 о 13:06

В Іваничівському районі Волині, у невеличкому селі Будятичах, що фактично на околиці шахтарського Нововолинська, є цілюще джерело. З’явилося воно давним-давно – збереглися відомості, що та водичка особливо допомагала знедоленим людям за часів панщини. Й тепер допомагає кожному, хто вірить у її життєдайну силу. Комусь – покращує зір, комусь – лікує нирки, шлунок чи серце, комусь гоїть важкі рани...

За місцевими переказами, у 1637 р. на панському полі, якраз на тому місці, звідки свіжим струменем пульсувала вода, несподівано з'явився образ Божої Матері. Але коли люди наближалися до джерела, ікона не давалася у руки, зникаючи у воді. Почули про Богородицю, що «стоїть» над водою, дві сирітки з ближнього села. Прийшли до джерела, поклонилися, поцілували ікону – й вона «далася» дітям у руки. Дівчатка занесли її до храму — Будятичівської церкви Чудотворця Миколая. Тому цю ікону називають Будятичівською.

А оскільки сталося це у п'ятницю, на десятому тижні після Великодня, то саме цього дня упродовж століть до каплички йдуть люди, щоб поклонитися образу Божої Матері, яку приносять з церкви, попросити в неї заступництва.

Слава про образ Богородиці та цілющу воду швидко поширилася краєм, і чимало людей пішло до джерела.

Через те, що вони протоптували стежку полем, за панським наказом криничку засипали. Однак незадовго вода пробилася в іншому місці. А пан осліп. Його охопив великий розпач. А якось уві сні йому з'явилася Богородиця і сказала: «Відкрий святе джерело і вмий очі». Він так зробив і — о диво! — зір повернувся. Після цього цей багатий чоловік відновив криничку і звів біля неї каплицю.

Біля кринички, стверджують перекази, побував Богдан Хмельницький, пив священну воду з джерела і знаменитий Ковпак...

Минали століття, а стежка до святині не заростала. У комуністичні часи атеїсти джерело й капличку теж вирішили знищити. Тільки невдовзі в родинах безбожників, котрі посягнули на святиню, почали ставатися одне за одним нещастя. А люди ходити до потічка не перестали. Крадькома, серед ночі, пробиралися до цілющої води, руками копали рівчачок, аби вмитися й напитися.

Тепер на тому місці  криничка та капличка, а біля них – будятичівська ікона, різьблена на камені. Неподалік – невеличкий басейн, де можна зануритися у святу воду, й пам’ятний знак на честь Небесної сотні. Тут постійно лунає молитва – хтось просить заступництва Матінки Божої, а хтось – дякує за милість і допомогу.

Тепер, як і в колишні часи, кожний рік, в десяту п'ятницю після Великодня, чудотворний образ «Будятицької» Божої Матері виносять на поклоніння людям.

У наступному році виповниться 380 років з дня явлення чудотворного образу.

За матеріалами Високого замку і Волині туристичної

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути