chrome firefox opera safari iexplorer

Радовниця 2016: якого числа відзначається і що це за свято

10 травня 2016 о 11:11

Сьогодні, 10 травня, православний світ відзначає Радовницю 2016. Як обчислюється день свята, яких традицій і ритуалів дотримуються.

Якого числа Радовниця і що це за свято

Радоница
Радуница © Depositphotos

Через дев'ять днів після Великодня, у вівторок, православна церква відзначає Радовницю — Великдень для померлих. Цього дня поминають покійних родичів.

Саме слово Радовниця означає згадування померлих, а також радість від долучення їх до вічного життя і перемоги над смертю через смерть і воскресіння Ісуса Христа. Радовниця також має назву Проводи, Поминки, Батьківський день.

Радовниця: традиції свята

Починаючи з Радовниці у церквах поновлюється спів літії по покійним, який не проводився від Великого четверга.

У багатьох місцях вважалося, що у Великодній період тільки після настання Радовниці можна поминати померлих близьких, оскільки саме цього дня вони вперше розговляються після Великодня.

Крім того, після Радовниці знімається заборона на миття в лазні, якої дотримувалися до цього періоду також із Чистого четверга.

У християн в цей період існує давній слов'янський звичай. У Радовницю на кладовищі люди відвідують могили померлих родичів. На могили приносять квіти, свічки, великодні паски, крашанки та інші частування і здійснюють поминальну трапезу. Частину приготовленої їжі віддають бідним на спомин душі.

Церква засуджує народний звичай поминання родичів міцними алкогольними напоями, вважаючи його язичницьким.

Вирушаючи на кладовищі, не забувай, що для християн поминання померлих полягає, перш за все, не в трапезі на їхніх могилах, а в донесенні до них радісної звістки про світле Христове Воскресіння.

За народними прикметами, на Радовницю обов'язково дощить, і хоча б одна крапля впаде на землю. Вмитися дощовою небесною водою — на щастя і молодість.

Джерело: tochka.net
Розділи: Традиції

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути