chrome firefox opera safari iexplorer

Вирватися з міста. Пора вже їхати в Карпати

03 травня 2016 о 10:30

Уже майже травень, то чому б не поїхати у гори? Ви ще не готові дертись кілометри вгору з наплічником подалі від цивілізації та комфорту, ночувати у наметі, або курній колибі, готувати собі їжу на багатті чи пальнику, однак хочете побувати у горах?

У обох випадках радимо їхати в зелену перлину Карпат – місто Яремче.

Це місто можна вважати туристичною столицею Карпат.

Тут завжди чимало туристів і дуже розвинена інфраструктура (з цього живуть більшість місцевих).

Вам запропонують екскурсії в усі куточки Карпат, ловлю форелі, рафтинг, катання на велосипедах, конях, квадроциклах, позашляховиках... Думаю, за відповідну плату, знайшли б навіть гелікоптер. Це вже не кажучи про всілякі масажі та сауни.

Тут все цікаво і все красиво, то на місці легко розгубитись. Місцеві все розкажуть, покажуть і організують, аби лиш вистачило у вас грошей.

«Українська правда. Життя» ж спробує запропонувати свій варіант вихідних у Яремчому.

ДЕНЬ ПЕРШИЙ

Перший день пропоную присвятити знайомству із самим містечком та недалекими околицями. Тут є де погуляти і чим помилуватись.

Розпочнімо з прогулянки до вольєрного господарства (площею 5 гектарів), де у природних умовах з метою збереження та розмноження утримують диких кабанів, оленів, косуль, орлів та інших представників карпатської фауни.

Тварин можна підгодовувати. Наприклад, пригостити оленя, який стоїть перед вами за огорожею, шматочком яблука.

Вольєрне господарство. Фото kamendvor.nethouse.ua

З вольєрного господарства живописною стежкою можна пройти до невеличкого водоспаду «Дівочі сльози» на одній з приток Прута – річці Жонка (стежка маркована синім кольором).

А вже від нього, перепочивши, можна пройтися до Прута, до більшого, повноводного каскадного водоспаду «Пробій».

Каскади водоспаду «Пробій». Фото guide.karpaty.ua

Над ним височіє пішохідний міст, з якого чудовий огляд. Поруч – інша переправа — підвісна (тролей). Тож можна додати трохи екстриму і пролетіти над водоспадом.

Водоспад Пробій з висоти пташиного польоту. Фото Наталії Кіблюк

Звичайно, ви можете затриматись на сувенірному ринку, чи зайти в автентичний ресторан-музей «Гуцульщина», та пропоную від «Пробою» піти до каменя Довбуша, звідки відправитись вгору «Стежкою Довбуша», яка в’ється горою Маковицею серед скель, буків, смерек та ялівцю.

Не буду тут розповідати хто такий Довбуш, бо якщо цим маршрутом ви підете з екскурсією, то вам розкажуть всю історію його життя та кілька легенд про скарби, які отут десь в печерах і заховані.

На стежці Довбуша. Фото anderver.livejournal.com

Готуйтесь, зрештою, що «скелі Довбуша», «камінь Довбуша» та «печеру Довбуша» можна знайти у всіх куточках Карпат, що напевно свідчить про шану до ватажка опришків.

На цьому маршруті чимало оглядових майданчиків з прекрасними панорамами, печери, кам’яні скульптури та інформаційні стенди. Довжина стежки — приблизно 4 кілометриКарпатським національним природним заповідником.

На цьому маршруті чимало оглядових майданчиків з прекрасними панорамами. Фото anderver.livejournal.com

Проте, раджу продовжити його сходженням на гору Маковиця (984 м.), якщо у вас є час та сили. Панорами сіл, Прута та навколишніх гір, які відкриються з вершини гори однозначно того варті.

Спуститись можна до того ж «Пробою» і вже тоді зайти на ярмарок, чи у ресторан.

Панорама з гори Маковиця. Фото yaremche3000.wordpress.com

Як альтернативу походу стежками Довбуша, можна обрати похід до водоспадів «Гук» та «Нарінецький», що неподалік сусіднього з Яремчим Микуличина. Чудовим орієнтиром є дача Ющенка, яка від водоспаду зовсім неподалік.

Від Яремчого до водоспаду трохи більше 25 км, тому варто під’їхати, наприклад, громадським транспортом, попередивши водія, що їдете на Гук.

Водоспад Гук Женецький. Фото Влада Соколовського, guide.karpaty.ua

Також можна відвідати дерев’яні храми у Яремчому, скелю Слон, музей етнографії та екології Карпатського краю, «Карпати в мініатюрі» чи музей «Українська старовина».

ДЕНЬ ДРУГИЙ

Наступного дня можна і варто підкорити одну з карпатських вершин.

Звичайно, першою на думку спадає Говерла — найвища гора України, 2061 м. Ви можете доєднатись до групи туристів, які йтимуть з провідником та для яких організований буде трансфер, а можете піти і самостійно.

Говерла — вершина України. Фото shaleni-mandry.net

Аби піднятись на Говерлу потрібно дістатись туристичної бази Заросляк (50 км. від Яремчого), а звідти вже своїм ходом.

Для одноденного походу не потрібно ніякого особливого спорядження, крім зручного взуття та одягу. Слід зважати, що у травні на висотах ще лежатиме сніг, а на Говерлі його можна застати і влітку.

У травні на висотах ще лежатиме сніг, а на Говерлі його можна застати і влітку. Фото kyslynskyy/Depositphotos

Можна поїхати у Ворохту звітди піти на гору Кукул (1539 м) мальовничим лісистим маршрутом, в кінці якого відкриється прекрасний вид на Чорногірський хребет — ту ж Говерлу, Піп Іван. З іншого боку — масив Ґорґани.

Полонина Кукул і вид на Чорногори. Фото nadiya-v.livejournal.com

Трохи легший маршрут на гору Кукул з Вороненка (13 км). Там плавніший і менший набір висоти та половина дистанції пролягає по хребту.

Полонина Лаб'єска біля вершини гори Кукул. Фото guide.karpaty.ua

Із сусіднього з Яремчим Микуличина можна легким маршрутом зійти на гору Ягідна (1216 м.). З її вершини теж відкривається вид на Чорногори та Ґорґани.

Або ж з присілка Яремчого, Ямної, піднятись на гору Явірник-Ґорґан (1467 м).

Так готується бринза. Фото hotel-sk.com.ua.

У сезон на маршрутах повно ягід і грибів, а на полонинах гуцули випасають худобу і роблять бринзу, яку в них можна придбати.

Так готується бринза. Фото з hotel-sk.com.ua

Можливо, ви захочете піднятись на якусь іншу гору — вибір за вами. Кожна вершина і маршрут подарують вам чудові враження, спогади та фотографії.

Перед самостійним походом ознайомтесь з правилами безпеки та маркуванням стежок.

Тут буде чим зайнятись, якщо залишитись і на третій, четвертий, чи й п’ятий день. За два дні всього не обійти і не об’їхати, але вам точно захочеться сюди повернутись.

Ну, і як на завершення не згадати про карпатську, гуцульську та закарпатську кухні, які увібрали у себе та скомпілювали традиції угорського, румунського, польського та українського кулінарного мистецтва. Колиб, ресторанів і кафе тут сила силенна.

Скуштуйте страви карпатської, гуцульської та закарпатської кухні. На світлині бринза і банош. Фото timolina/Depositphotos

Варто скуштувати банош, бограч, чанахи, страви з білими грибами, запечену форель, буц та бринзу.

А ще, напевно, варто спробувати місцевого пива, яке варять у сусідньому з Яремчим Микуличині.

ДЕ ЗУПИНИТИСЯ

І в Микуличині, і в Яремчому готелів, туристичних баз, приватних садиб, пансіонатів, котеджів, квартир в оренду просто безліч, у найширшому розумінні цього числівника.

Описи, контакти, фото та ціни запросто можна знайти в інтернеті та домовитись наперед, обговоривши додаткові послуги.

«Карпати в мініатюрі». Фото typical.if.ua

Ціни, зазвичай, стартують від 200 грн. на добу за двомісний номер, але можна знайти і дешевше, залежно від ваших особистих бажань та уподобань.

Побутує думка, що у Микуличині, загалом, ціни нижчі.

ЯК ДОЇХАТИ

На власному авто з Києва – це майже 670 км через Житомир, Рівне, Броди, Івано-Франківськ.

Або ж 600, якщо з Житомира поїхати на Любар, потім через Тернопіль, Бучач, але трохи гіршою дорогою.

По дорозі вам трапиться чимало всіляких цікавинок (через Рівне, Броди). Тараканівський форт, Підгорецький, Олеський, Золочівський замки, Почаїв (30 км від основного маршруту), Свірж (11 км від основного маршруту), Галич, Солотвин (18 км. від основного маршруту), Пнівський замок — і це скорочений перелік.

Підгорецький замок. Фото myplanet.com.ua

Звичайно, якщо всюди заїжджати, то ризикуєте так і не доїхати до Яремчого, проте кілька зупинок таки можна і варто собі дозволити.

На Bla-bla-car ви навряд знайдете авітівку до Яремчого, а от до Івано-Франківська за 300 грн. з Києва варіантів безліч. Звідти ще 60 кілометрів маршруткою за 35 грн.

Є також кілька рейсів приміських потягів у тому напрямку, але я все ж радив би їхати маршруткою та економити час, а не кілька гривень.

Можна також діставатись потягом №357К, чи 217Л (додатковий рейс) «Київ – Рахів». Плацкарт тут коштує 150 грн, купе – 245 (270) грн. Або ж їхати потягом 043К, 143К до Івано-Франківська (плацкарт 120 грн.) Ну, а далі маршруткою.

Також до Франківська менш ніж за півтори години можна долетіти літаком. Коли я писав цей матеріал, то найдешевший доступний авіаквиток МАУ в один бік на 1, 2, чи 3-тє травня коштував 1543 гривні. На 4-те – 1431.

Для настрою закиньте собі у плеєр тематичних пісень. Фото 3167747_clashot/Depositphotos

Будете їхати, то для настрою закиньте собі у плеєр пісню гурту THE Вйо «Їдемо, мала, в Карпати!», «Золото Карпат» у виконанні Івана Поповича чи Степана Гіги та «Край, мій рідний край» Миколи Мозгового)

22 грудня

Інші дати
Народився Данило Самойлович
(1744, с.Янівка, Чернігівська область - 1805) – український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення.
Розгорнути
Народилася Марко Вовчок (Марія Вілінська)
(1833, Росія – 1907) – українська письменниця. Автор повістей «Інститутка», «Кармелюк», «Невільничка», «Сава Чалий».
«Вже нігде нема такого широкого степу, веселого краю, як у нас. Таки нема, нема, нема та й нема! Де такі тихії села? де такії поважнії, ставнії люде? Де дівчата з такими бровами? Згадати любо, побачити мило, тільки що жити там трудно» (Марко Вовчок)
Розгорнути
День енергетика
Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників енергетики та електротехнічної промисловості України…» згідно Указу Президента України «Про День енергетика» від 12 листопада 1993 р. № 522/93.
Розгорнути
День працівників дипломатичної служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль працівників дипломатичної служби України у підтриманні мирного і взаємовигідного співробітництва України з членами міжнародного співтовариства, забезпеченні при цьому національних інтересів і безпеки України, а також захисті прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном…» згідно Указу Президента України «Про День працівників дипломатичної служби» від 21 листопада 2005 р. № 1639/2005.
Розгорнути