На горі Жупан у Винниках, що біля Львова, виявлено залишки поселення трипільців. Під час українсько-польської трипільської експедиції, яка проводиться за участі фахівців Інституту археології Національної академії наук України, Інституту археології Ряшівського університету (РП) та Історико-краєзнавчого музею у Винниках, розкопали рештки двоповерхової споруди — дерев’яного каркасно-стовпового житла, обмазаного глиною, та елементи кераміки, повідомляє Високий замок.
Будівля була спалена під час ритуального обряду – на Трипіллі було прийнято віддавати вогню полишену домівку. До нашого часу дійшла лише глиняна обмазка стін, котра виявилась стійкою до високої температури. Відтворивши конструкцію споруди, археологи стверджують, що на Львівщині такі житла ще не зустрічались. Віднайдене поселення позначає крайній західний кордон перебування трипільців.
Розкопки розпочала експедиція Львівського університету під керівництвом Миколи Пелищишина у 1980-90-х рр. Тоді було знайдено фрагменти посуду культури лійчастого посуду та трипільської культури. Тому вважалося, що тут відбулося змішання різноетнічного населення.
Втім, провівши радіовуглецеві датування, археологи засумнівалися у достовірності такого твердження, бо трипільська кераміка виглядала трохи молодшою. Щоб підтвердити чи спростувати сумніви, було розпочато розкопки. Бюджет закладено із наукового центру у Кракові. Під час досліджень археологи виявили, що поселення розташоване на залишках поховань більш ранньої культури лійчастої кераміки.
«Ці поховання були здійcнені за 300-400 років до приходу трипільців, — пояснює працівник Інституту археології НАН України Олександр Дяченко. — Зводячи будинки, трипільці дещо пошкодили попереднє кладовище. Втім, нам вдалось віднайти залишки кісток та знарядь праці. Двошаровість знахідки наводить нас на думку, що в енеоліті міграційні процеси здійснювались значно активніше, ніж ми собі уявляли». «Ця знахідка — величезне відкриття для науки та археології Галичини, — зазначив директор історико-краєзнавчого музею у Винниках Ігор Тимець. — Низка сторінок історії однозначно буде переписана, адже спростовано багато наукових версій, які існували десятки років».
Та дослідити другий шар археологи зможуть лише після повного опрацювання першого. Знахідки сфотографують, щоб потім можна було відтворити тривимірну картинку, помістять у герметичні пакети й віддадуть на реставрацію. Після закінчення розкопок місце робіт законсервують (засиплять піском).
Довідка «ВЗ»
Трипільська культура – археологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви села Трипілля на Київщині. Культура пережила розквіт між 5500 і 2750 роками до н. е., розташовувалася між Карпатами і Дніпром на територіях сучасної України, Молдови і Румунії загальною площею понад 350 тис. км.
