chrome firefox opera safari iexplorer

«Словник Голоскевича» та доля упорядника

04 листопада 2016 о 11:20

4 листопада 1884 р. народився Григорій Голоскевич, укладач першого найповнішого орфографічного словника української мови.

Син священика, випускник духовної семінарії в Кам’янці-Подільському, де входив до українського гуртка В.Чехівського. Під час навчання в Петербургському інверситеті – один із провідників українського національного руху. Член Української Центральної Ради.

Перший словник — «Український правописний словничок з короткими правилами правопису» — Григорій Голоскевич видав 1914 року.

Найповніший правописний словник вийшов друком навесні 1929 року та був укладений на основі «Харківського правопису» 1927 р., що його засудила більшовицька влада як «націоналістичний».

У передмові до словника Голоскевич пише: «…в йому подано близько 40-а тисяч слів; коло відмінюваних слів зазначено важкі щодо правопису форми, в сумнівних випадках показано при словах керування, до реєстру слів заведено поширеніші як українські, так і чужомовні власні ймення, прізвища, географічні назви...»

«Словник Голоскевича» перевидавався сім разів, у 1952р. виданий у США.

Науковий співробітник ВУАН Григорій Костьович Голоскевич був заарештований у рік виходу друком його словника. 1930р. засуджений «за участь у діяльності контрреволюційної організації «Спілка визволення України».

Загинув за нез’ясованих обставин 1935 р.в Тобольську, де відбував заслання після ув’язнення — імовірно, був убитий.

bondarenko-elena-fedorovnaОлена Бондаренко, член Національної спілки письменників України, громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

22 липня

Інші дати
Народився Милиця Симашкевич
(1900, м.Кам’янець-Подільський – 1976), український художник театру і кіно («Коліївщина», «Наталка Полтавка», «Багата наречена», «Кармелюк», «Вершники», «Кубанці», «Майська ніч».  
«Художник повинен бути в своїх творах дзеркалом громади, але дзеркалом високої ціни, в котрому б одбивалась жизнь правдива, добре спорядкована й згрупована, освічена вищою ідеєю.» (Іван Нечуй-Левицький).
Розгорнути