Відомо, що де б не оселились українці, там неодмінно знайдеться клаптик землі для плекання чорнобривців.
І неодмінно лунатиме в дружньому колі , поміж інших пісень, як тепер говорять, знакових , оця:
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку,
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька.
Справді, нерідко, говорячи про поета Миколу Сингаївського, найперше згадують «Чорнобривці». Пісня на музику В.Верменича стала не просто народною, вона вже, якщо можна так висловитися, «міжнародна». Перетнувши гори-ліси, моря-океани, вона лунає різними мовами у Франції й Канаді, Південній Америці, ба навіть у Японії.
Загалом на вірші Сингаївського написано понад півсотні пісень. «Батькова калина», «Тополина земля», «Вишиванка», «Полісяночка», «Безсмертник», «Колискова зорі», «Синові в дорогу», «Мовою матері», «Збережи мене в серці своїм»,«Ти за мене заміж вийди» й багато інших лунають і нині в наших селах та містах.
Теплі, добрі пісеньки для дітей – «Ходить котик по дворі», лагідні колискові «Тиха нічка теплесенька», «Ой люлі, налетіли гулі» виросли з таких само ніжних дитячих книжок числом близько двадцяти, починаючи з «Живої кринички» 1958 року.
Пісні на слова Сингаївського виконували Раїса Кириченко, Микола Кондратюк і Костянтин Огнєвий, їх співають Ніна Матвієнко, Іван Попович, Тетяна Русова, гурт «Кобза» та інші популярні виконавці.
Сам поет якось зазначив: «Скажу ще про один жанр мистецтва, до якого я небайдужий. Це — пісня. Вона володіє мною з дитинства, з юнацьких років»…
Напевне, історія сучасної української пісенної культури завдяки ліричним, світлим творам Сингаївського – насиченіша й яскравіша…
Довідково
Микола Сингаївський народився 12 листопада 1936 року в сільці Шатрище Коростенського району на Житомирщині. Мабуть, пращури Миколи Федоровича походили з сусідніх Сингаїв, що згадуються аж 1691 року, а вже звідти переселилися в інші місця, до того ж таки Шатрища, згодом прибравши собі за прізвище назву рідної місцини. Нині ці села геть невеличкі, разом трохи за тисячу мешканців, однак обидва пишаються, що звідси родом автор «Чорнобривців».
З роботящої хліборобської родини, вдатний із дитинства-юності до будь-якої праці – в полі, на городі, на скиртуванні, — Микола, навчаючись у Київському університеті, водночас працював у редакціях газет. Спочатку – позаштатно, згодом – завідувачем відділу в “Літературній Україні”, журналі “Ранок” та в інших виданнях.
Автор понад сорока книг віршів та прози.
Микола Сингаївський помер 22 лютого 2013 р. у Києві.
Олена Бондаренко, літераторка, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
