chrome firefox opera safari iexplorer

Перша друкована православна книга Київщини святкує 400-річчя

19 грудня 2016 о 12:47

Православний друкований «Часослов» у грудні святкує своє 400-річчя. Книгу випустила друкарня Києво-Печерської лаври, яку заснували роком раніше. Керував Лаврою на той час архімандрит Єлисей Плетенецький.

На жодному із примірників, які дійшли до наших днів, не збереглися титульні аркуші. Але більшість істориків сходяться на думці, що «Часослов» почали друкувати у другій половині 1616 року і завершили 30 грудня того ж року, пише Україна молода.

Головним помічником архімандрита у роботі над «Часословом» став Захарія Копистенський. Саме він написав другу після Плетенецького передмову до книги. Роботу над гравюрами виконав Павмо Беринда.

Особливістю «Часослова» є вміщені в нього піснеспіви Антонію та Феодосію Печерським, княгині Ользі, князям Володимиру, Борису та Глібу, митрополитам київським Петру та Олексію.

Церковна книга як підручник

«Слов’янські друки починаються майже одночасно із винайденням друкарства у Європі», — каже доктор богословських наук, доктор мистецтвознавства, професор історії культури Українського вільного університету у Мюнхені Дмитро Степовик.

«Особливістю «Часослова» 1616 року є те, що там вміщені також окремі богослужбові тексти українським святим», — розповів Олександр Мирончук, декан богословського факультету та доцент кафедри біблістики Київської православної богословської академії, заступник голови та редактор Видавничого управління УПЦ Київського патріархату. «Часослов» є також пам’яткою історії української мови, зокрема релігійного стилю. Книга містить тексти із Біблії та Псалтиря. Також є історичні свідчення, що «Часо­слов» довгий час виконував функції підручника.

Відмовився присягати на вірність московському царю

Важливою для роботи лаврської друкарні стала папірня у Радомишлі — одна з перших в Україні фабрика з виробництва паперу для потреб православного книгодрукарства. Вона була заснована у 1612 році відомим релігійним та громадським діячем того часу, просвітителем архімандритом Єлисеєм Плетенецьким. До того подібні фабрики існували в Україні лише в Острозі та Львові, але обслуговували переважно католицьке книгодрукування.

«Часослов» надруковано на папері Радомишльської папірні, яка поставляла папір для Києво-Печерської лаври», — розповіла на нещодавніх урочистостях з нагоди 400-річчя першої православної книги Київщини у замку-музеї «Радомисль» його фундатор Ольга Богомолець. Друк книги до­зволяв, по-перше, стандартизувати рівень освіти, по-друге — зробити її масовим явищем. За словами Ольги Богомолець, 100 примірників на той час (а саме таким  накладом вийшов «Часослов») — це велика цифра, адже книги були рукописними, і друк «Часослова» став проривом у просвітництво і культуру. «Часослов» був головною книгою для священно­служителів того часу.

Через часті набіги татар монахи збудували папірню у ви­гляді фортеці на підземній скелі. Місце було обране таким чином, щоб вона з усіх боків була оточена водою — монахи потурбувались про повну безпеку виробничого процесу. Першим керівником радомишльської папірні став лаврський економ, ієромонах Пантелеймон Кохановський. Про нього відомо тільки те, що в нього була добра освіта, що він редагував збірку історичних хронік «Синопсис», а в 1654 році відмовився присягати на вірність московському царю.

Повинні знати свою правдиву історію

Нині, через понад три століття, Радомишль знову стає одним з осередків духовності, який поширює знання про історію віри українців по всьому світу. За 5 років понад 120 тисяч туристів як з України, так і з країн близького та далекого зарубіжжя відвідали Музей української домашньої ікони.

Папір для «Часослова» та наступних книг до Києва спеціально доставляли водним шляхом із Радомишля. У XVII—XVIII століттях, у часи Руїни, папірня була зруйнована, а на її фундаменті наприкінці XIX століття збудовано млин. Завдяки старанням фундатора комплексу Ольги Богомолець зруйнована свого часу папірня відновила свою діяльність у 2012 році.

Тепер кожен, хто приїздить до замку-музею «Радомисль» і його папірні, може власноруч виготовити листочок паперу і надрукувати на ньому молитву. Ще можна оглянути музейну експозицію ікон, яка складається iз понад п’яти тисяч ікон XVII—ХХІ століть з усіх регіонів України.

У день відзначення 400-річчя «Часлослова» предстоятель Кивського патріархату Філарет в «Радомислі» сказав: «Історію можна викладати фальшиво, і нам таку історію придумали.

Але ми повинні знати свою правдиву історію України. І саме музеї нам дають підґрунтя для правдивої історії. І люди, які відвідують музеї, повинні знати, чим жили наші предки, що вони робили і що вони нам залишили».

16 жовтня

Інші дати
Народився Петро Григоренко
(1907, с.Борисівка, Запорізька область - 1987) – радянський генерал-майор, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений всіх державних відзнак, перебував у радянських тюрмах, таборах.
Розгорнути
Народився Олександр Митрак
(1837, с.Плоске, Закарпатська область – 1915) – український (русинський) письменник, фольклорист і етнограф. Поезії, етнографічні нариси присвячені життю, побуту та звичаям закарпатських горян («Домашній быт угро-русского крестьянина», «Сенокосы в угро-руссов», «Народная свадьба угорских русинов»). Видав «Русско-мадьярскій словарь» та «Мадьярско-русскій словарь».
Розгорнути