chrome firefox opera safari iexplorer

Із субсидією плачу тепер дорожче, ніж раніше без неї

24 січня 2017 о 13:45

Ні для кого не секрет, що зростання цін на компослуги можна порівняти з молоденьким жвавим коником, а зарплати — зі старою кволою черепахою. Не встигаємо призвичаїтися до підвищення тарифів на тепло, аж ось росте ціна на газ, а там — на електрику тощо. Перерва максимум у 3-4 місяці — й знову чергове зростання. І щоб усе за все сплатити й пережити, більшості з нас вже критично не вистачає ні зарплати, ні нервових клітин…

Проте певний вихід із ситуації держава все ж пропонує — подати документи на отримання житлової субсидії. Як відомо, зробити це може кожен. Інша річ, що є чимало моментів, через які в її отриманні можуть відмовити. Передусім неправдиво подані відомості в документах, покупка на суму понад 50 тисяч гривень, великі депозити в банках тощо.

Як журналіст пишу про субсидії вже не перший рік. Знаю, що найбільші виплати — від 3 до 5 тисяч гривень на місяць — зазвичай отримують у селах, де будинки здебільшого опалюють газом, ціна на який зростає. Але й для жителів міст, якщо це багатодітна родина або літня людина з малою пенсією, держава відчутно підставляє у цьому питанні плече.

Отже, я писала про субсидії, та сама до останнього часу, вважаючи себе (напевно, занадто самовпевнено) представником середнього класу, по цю державну допомогу не зверталася. Спочатку сподівалася, що сама подужаю оплату. З часом, коли вже тарифи почали відчутно бити по кишені, все одно зволікала. Проте як замайорів на горизонті нинішній опалювальний сезон, зрозуміла: буде дуже важко. І вирішила спробувати. На відповідь, сказали фахівці, чекати доведеться місяць-півтора. Та нічого, міркувала, почекаю, аби не даремним було воно, те чекання.

Аж ось нещодавно отримала нарешті письмове повідомлення через пошту, що таки мені субсидію призначили. Проте… сума її викликала не радість, а навпаки — роздратування та обурення. Мені держава вирішила допомагати в місяць аж на… 31 гривню 29 копійок.

Та нехай би вже так було — звісно, мізер, який не рятує, але хоча б щось. Та ось іще що помітила нещодавно. Вже давно звикла оплачувати рахунки за комунальні послуги до 21 числа кожного місяця. Бо раніше нас, споживачів, за недотримання терміну сплати лякали пенею, із часом стали заохочувати нехай малим, та все ж зниженням тарифу.

Так ось, до моменту, коли мені почали нараховувати субсидію, за обслуговування будинку та прибудинкових територій на місяць платила 79,25 гривні. Субсидію за цією позицією мені нарахували «бомбезну» — 1,46 гривні. Та в графі «до сплати» з того часу сума стала більшою, ніж раніше — 85,47 гривні. А ще хоч зазвичай оплачую цей рахунок числа 12-14 кожного місяця, нині в платіжці надруковано «Тарифи застосовані після 20 числа». Дивні справи, а чому так?

Із цим питанням звернулася через інтернет до фахівців ГІОЦу, від якого отримую платіжку за утримання будинку, через їхню сторінку у Фейсбуці. Та на відповідь так і не дочекалася.

Зглянувся наді мною такий самий читач їхньої сторінки, як і я. І розтлумачив, що, відповідно до вітчизняного законодавства, тарифи «після 20 числа» застосовують тоді, коли людина насправді спізнилася із платежем, або, скажімо, якщо має заборгованість з оплати чи нереструктуризований борг чи платить не в повному обсязі і… так, якщо така людина отримує субсидію. І що ж маю врешті? Субсидія моя на обслуговування будинку, повторюся — 1,46 гривні. А якби застосовували тарифи до 20 числа, платила б на 6 гривень менше. Така ось у мене виходить субсидія навиворіт!

Звідси виникає запитання — риторичне, мабуть: навіщо я на ту субсидію документи подавала, з нею тепер плачу дорожче, ніж раніше без неї?!

Любомира КОВАЛЬ, «Урядовий кур'єр»

Розділи: Думка читачів

31 березня

Інші дати
Микола Бокаріус
1869 – український вчений, один із засновників судової медицини. Першому в Україні було присвоєно звання заслуженого професора (1925). Єдиний в Україні Харківський науково-дослідний інститут судової експертизи носить ім’я його засновника – професора М.С. Бокаріуса.
Розгорнути
Борис Срезневський
1857 – російський і український метеоролог і кліматолог, професор, організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії.
Розгорнути
Корній Чуковський (Микола Корнейчуков)
(1882, м. Санкт-Петербург, Росія - 1969) – російський письменник, перекладач і літературознавець українського походження. Перекладач українських поетів (збірка «Молода Україна»), упорядник кількох видань російських перекладів Тараса Шевченка, автор нарису «Шевченко» (1911). Автор славнозвісних творів для дітей «Айболит», «Мойдодир», «Муха-Цокотуха» та ін.
«Поразительнее всего то, что широкие читательские массы России угадывали гениальность Шевченко даже сквозь плохие переводы, даже несмотря на цензурные бреши. Они так жадно хотели узнать, изучить его твор¬чество, в котором чувствовали столько родного, что требовали и требуют все новых изданий его «Кобзаря» в переводе на русский язык.» (Корній Чуковський).
Розгорнути
Народився Микола Міхновський
(1873, с.Турівка Полтавська область – 1924) – український політичний та громадський діяч, правник, публіцист, ідеолог державної самостійності України, автор славнозвісної брошури «Самостійна Україна».
«І нехай кожний з нас пам'ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь народ, щоб цілий народ не загинув через його необачність. Вперед ! Бо нам ні на кого надіятися і нічого озиратися назад». (Микола Міхновський)
Розгорнути

Новини Дивитися всі