chrome firefox opera safari iexplorer

Українська вчена отримала престижну математичну премію

30 січня 2017 о 10:35

Українська вчена Марина В'язовська отримала «Премію Салема 2016» — престижну математичну премію, яку щороку присуджують молодому математику за видатні результати досліджень, повідомляє ВВС. Україна.

Премію пані В'язовській присудили за її відкриття світового рівня. Українка вирішила завдання про найщільніше пакування куль у 8 та 24-вимірних просторах з використанням методів модульних форм.

Інакше кажучи, науковець знайшла вирішення пакування куль в евклідовому просторі. Раніше задачу пакування куль розв'язали лише для просторів із трьома і менше вимірами.

У 1611 році німецький філософ та вчений Йоганн Кеплер поставив одне із найскладніших питань у математиці — задачу про найщільніше пакування куль. Через чотириста років у 2016 році це завдання розв'язала українка.

«У нас є ящик, і треба покласти у нього якомога більше куль однакового радіуса. Багато чого залежить від об'єму ящика. Нам треба знайти константу, залежність між об'ємом коробки та кількістю куль, які туди можна покласти», — пояснювала задачу про кулі вчена у інтерв'ю The Ukrainians
Марина В'язовська вивела точну формулу і зуміла запакувати кулі у 8-ми та 24-вимірному просторах.

Про практичну користь, яке може мати її рішення вчена розповідає так: «Ще в середині минулого століття вчені усвідомили, що задача про найщільніше пакування куль тісно пов'язана з теорією передачі інформації. Якщо ми передаємо сигнал по каналу, там завжди є шум. Наш сигнал ми можемо уявити як точку у багатовимірному просторі. Наприклад, у 24-вимірному. Можна уявити, що в багатовимірному просторі є велика коробка. У ній ми збираємо наші кодові слова. Ми хочемо, щоби вони були на великій відстані одне від одного. Тобто якщо один сигнал спотвориться, ми все одно не зможемо його переплутати з іншим. Бо той спотворений буде розташований неподалік від іншого, який ми послали. Якщо відстань між кодовими словами велика, ми можемо вгадати, який саме з наших сигналів спотворився. Ось така проста модель, яку запропонував Шеннон на початку 50-х років, пов'язує теорію кодування з упаковками куль».
Марина В'язовська закінчила Київський природничо-науковий ліцеї № 145 та механіко-математичний факультет КНУ імені Шевченка.

У 2013 року вона здобула ступінь доктора природничих наук у Боннському університеті, захистивши дисертацію «Модулярні функції та особливі цикли».

Зараз живе і працює у Берліні.

Розділи: Новини освіти

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути