Із 80 тисяч скарг, які очікують на розгляд у Європейському суді з прав людини, майже чверть — проти держави Україна.
Про це повідомляє DW.COM.
Саме проти нашої держави зареєстровано найбільше скарг: понад 18 тисяч, або ж 22,8 відсотки від їхньої загальної кількості, повідомив, виступаючи у Страсбурзі президент ЄСПЛ Гвідо Раймонді.
Раймонді заявив, що понад 11,5 тисячі скарг до суду пов’язані із труднощами у виконанні ухвал національних судів, що стосуються вигід приватним особам, які їм винна держава.
Та попри найбільшу кількість скарг, Україна так і не стала лідером за кількістю рішень, в яких вона визнається порушником прав людини, посівши лише четверте місце у цьому невтішному рейтингу. Першість у ньому посідає Росія, із 228 рішеннями, ухваленими не на її користь. Попереду України, яка має 73 негативні ухвали, з невеликим відривом йдуть також Туреччина та Румунія. Обидві — країни-члени НАТО, остання — крім цього, входить до ЄС.
Ще у листопаді в українському міністерстві юстиції заявляли, що велика кількість скарг проти України в ЄСПЛ є наслідком недосконалої судової системи. «Тільки реформувавши судову систему в Україні, ми зможемо домогтися того, що справедливі рішення виноситимуться нашими судами, а українцям не доведеться шукати правди у міжнародних судових інстанціях», — повідомив тоді заступник міністра юстиції Гія Гецадзе.
На думку ж колишнього уповноваженого українського уряду в справах Європейського суду з прав людини Бориса Бабіна, величезна кількість скарг у ЄСПЛ із судами жодним чином не пов'язана. Натомість до такої ситуації, за його словами, призвели два інші фактори. Перш за все, це параліч служби виконавців судових рішень, каже він. «Люди, що працюють там, отримують жебрацькі заробітні платні і, зрозумілим чином, не поспішають нічого робити, — розповідає Бабін. — Принаймні безкоштовно». Другим фактором, який збільшує кількість скарг проти Києва, є чинна в Україні державна заборона на виконання судових рішень, що стосується державного майна, яке, за словами юриста, є протиправним.
Ще одна велика група скарг до ЄСПЛ проти України пов’язана із затягуванням судових процедур. Частково ця проблема викликана бажанням політиків втрутитися у роботу судової системи під приводом її реформування, каже юрист. Як наслідок, процедура отримання статусу судді постійно ускладнювалася, що призвело до браку суддів — є районні суди, в яких просто немає суддів, пояснює Бабін: «Якщо суддів мало, а заяв багато, то вони розглядаються довго, а це, зрозуміло, веде до нових звернень до ЄСПЛ».
Окрім цих двох головних джерел скарг проти України, юрист згадує також справи, що стосуються катувань та жорстокого поводження з людьми. І якраз їхня кількість у випадку з Україною найбільш негативно виділяється на тлі інших європейських держав, каже Бабін. В Україні, за його словами, досі є чинними радянські стандарти етапування в'язнів та утримання їх під вартою. Окремо юрист виділяє скарги юридичних осіб до ЄСПЛ проти України — їхня кількість є відносно невеликою, але у них подекуди йдеться про мільярдні суми відшкодувань.
Велику частку нових звернень до ЄСПЛ проти України складають також справи, пов'язані з військовим конфліктом на Донбасі. За словами голови суду Раймонді, йдеться про 3690 справ. У багатьох із них ідеться про позови постраждалих одночасно і проти України, і проти Росії, з вимогою відшкодування втраченого під час бойових дій майна. За словами Бабіна, велика кількість адвокатів радять своїм клієнтам робити так, керуючись принципом «винні усі, але гроші легше вибити із України».
Голова правління Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук додає, що частина таких скарг є результатом цілеспрямованої діяльності Росії, яка розпочала скоординовану на державному рівні підготовку до подання судових позовів проти України у ЄСПЛ ще на початку української кризи. «Російська Федерація опитувала та документувала свідчення людей, які перетинали кордон, рятуючись від війни, збирала цю інформацію і допомагала подавати позови проти України», — розповідає Матвійчук. За її словами, ці позови зроблені за одним шаблоном і тепер у великій кількості надходять до ЄСПЛ. Правозахисниця зазначає, що далеко не усі подібні скарги є результатами такої спецоперації, але радить зважати і на цей фактор.
