chrome firefox opera safari iexplorer

«Рідна країна» долучилась до толоки у Шевченківському заповіднику

10 квітня 2017 о 13:55

У День довкілля, 8 квітня, в Шевченківському національному заповіднику у Каневі провели толоку. Прибирали територію біля Тарасової світлиці – першого народного музею Кобзаря, повідомляє «Рідна Черкащина». 

До толоки працівників заповідника долучилася і команда Громадського руху Миколи Томенка “Рідна країна”. Лідер руху підкреслив, що підтримка подібних акцій у Шевченківському заповіднику — не одноразова, вона буде постійною. Зокрема, невдовзі є плани щодо перекриття та оновлення даху Тарасової світлиці.

 ck.ridna.ua

“Усе, що стосується народного музею Кобзаря, будемо помагати. Шевченко – наш батько і коли так сталося, що влада не дуже їздить до нього в Канів, то від імені народу мусимо допомагати, – сказав М. Томенко. – Натомість музей Шевченка – у сфері відповідальності держави. І вже бачимо, що він починає потроху руйнуватися. Моя ідея проста – влаштувати публічний аукціон з продажу скандального вертодрому Януковича, який був збудований у 2012 році за 130 мільйонів бюджетних коштів і досі утримується коштом платників податків. А виручені кошти направити на завершення будівництва Палацу культури в Каневі, який будується вже 20 років, та завершення робіт по реконструкції музею Шевченка”.

 ck.ridna.ua


 ck.ridna.ua

На думку Томенка, більше повно історичний та туристичний потенціал Канева можна  розкрити у співпраці двох заповідників – історико-культурного і природного. Тоді відвідувачі матимуть нагоду не лише вклонитися могилі Шевченка, а й ознайомитися з унікальністю Канівських гір та довколишньої природи.

Після толоки команда «Рідної країни» поклонилася і поклала квіти до пам'ятника Тарасу Шевченку на Чернечій горі.

 

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути

Новини Дивитися всі