chrome firefox opera safari iexplorer

На Черкащині закликають упорядкувати «стежку українських класиків»

03 травня 2017 о 11:05

З ініціативи Громадського руху “Рідна країна” за підтримки Канівського природного заповідника у с. Прохорівка на Канівщині провели толоку з упорядкування місць біля дуба Шевченка, сосни Гоголя й могили видатного українського вченого, першого ректора Київського університету Михайла Максимовича.

Максимович жив неподалік Прохорівки на хуторі Михайлова гора з 1845 року до самої смерті у 1873-ому. Це було улюблене місце речників української ідеї середини 19 ст. Зокрема, кілька разів Михайла Максимовича навідували Тарас Шевченко й Микола Гоголь.

 ridna.in.ua

За переказами, під величезним кількасотлітнім дубом на Михайлові горі Шевченко написав поему “Марія”, коли приїздив в гості до друга Максимовича. Кобзар тут проводив останні свої вільні дні в Україні до свого арешту влітку 1859-го. В Прохорівці його заарештували, примусивши виїхати з України.

 ridna.in.ua

А Гоголь почув від місцевих селян легенду про панночку-відьму і надихнувся на написання повісті “Вій”. Його пам’яті в селі присвятили сосну, під якою любив відпочивати письменник. “Редкая птица долетит до середины Днепра!”, – ці загальновідомі рядки Гоголя теж про Дніпро в Прохорівці, адже у весняні місяці річка розливалася тут на півтора десятки кілометрів.

 ridna.in.ua

Нині тут, неподалік Дніпра, розташований санаторій “Жовтень”, де могли би зупинятися туристи. На жаль, понад 7 років він не функціонує і терміново потребує підтримки.

 ridna.in.ua

“Про унікальність цього місця мало хто знає. Для того, щоб люди сюди приїздили, маємо тактичні й стратегічні завдання. Тактичні – навести порядок на цій території, оцій умовній “стежці українських класиків”: місце, де похований Максимович, сосна Гоголя, дуб Шевченка. Таким чином, вималювався своєрідний маршрут, – запропонував лідер Громадського руху “Рідна країна” Микола Томенко. – Стратегічне завдання наше – спонукати до участі у цьому проекті, можливо, Київський університет, бо Михайло Максимович був першим ректором цього навчального закладу. А може, хтось із українсько- і суспільно відповідальних бізнесменів проінвестує кошти і поверне життя в санаторій?.. Бо це дасть можливість тримати ці місця в порядку, забезпечувати потік туристів. Тому мріємо про те, щоб санаторій “Жовтень” знову запрацював: або як санаторій, база відпочинку для навчального закладу чи спортивного спрямування”.

***

Журналісти «Факти. ICTV» відвідали Канівський природний заповідник, окрасою якого є дуб Тараса Шевченка. Саме там Кобзар написав поему Марія. Дереву понад 700 років.

На місці де колись була садиба Максимович пусткою вже майже десять років стоїть покинутій дитячий табір.

Напередодні активісти пофарбували паркана біля могили Михайла Максимовича, оновили вказівники, поставили огорожу навколо Шевченкого дуба та сосен між якими гуляв Микола Гоголь.

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути