Музею Української революції 1917—1921 років, що діє у Києві в міському Будинку вчителя, передали особисті речі й документи полковника армії УНР, першого голови ОУН (з 1929 року) Євгена Коновальця.

Окрім того, презентували унікальні друковані видання, газети і журнали, які розповідають про участь цього легендарного чоловіка у державному управлінні часів Української Народної Республіки, пише Україна молода.

Серед речей, які представлені відвідувачам музею — паспорт Євгена Коновальця, виданий Литвою.

Саме ця країна надала громадянство українському націоналісту, переслідуваному сталінським режимом. Ще в колекції музею з’явилися особистий годинник, а також сімейна реліквія Коновальців — настільний хрест iз розп’яттям, з яким він подорожував.

Оберіг Коновалець залишив у готелі Роттердама напередодні його зустрічі з майбутнім убивцею, агентом НКВС Судоплатовим.

Передачу речей Коновальця провели в рамках відзначення 100-річчя Української революції 1917—1921 років.

Нагадаємо, Євген Коновалець (14 червня 1891 — 23 травня 1938) — полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН (з 1929).

У жовтні-листопаді 1917 року Коновалець спільно з однодумцями сформував Галицько-буковинський курінь січових стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії УНР.

За безпосередньої участі Коновальця у серпні 1920 року було створено Українську військову Організацію (УВО).

У грудні 1922 року Коновалець був змушений емігрувати. 1929 року на конгресі у Відні під його керівництвом відбулося створення Організації українських націоналістів (ОУН), яку він і очолив.

Упродовж 1930-х років сталося декілька замахів радянських спецслужб на Євгена Коновальця.

1938-го під особистим контролем Сталіна відбулась реалізація останньої операції з убивства провідника ОУН.

Виконавцем терористичного акту став агент радянської служби зовнішньої розвідки Судоплатов.

Поховано Євгена Коновальця на цвинтарі Кросвейк у нідерландському місті Роттердамі.