chrome firefox opera safari iexplorer

Навіщо влада виселяє молодь за кордон?

26 червня 2017 о 15:21

Завершилося складання ЗНО 2017 року, результати якого ще довго будуть обговорюватись. Проте, цьогорічна ситуація з результатами тестування аналогічна до ситуації минулого року, коли значна кількість абітурієнтів не змогла скласти тести.

Так, за повідомленням  експертної комісії Українського центру оцінювання якості освіти, кількість учасників ЗНО, які не склали тест з математики, складає 17 498 осіб, що дорівнює 16,46% від загальної кількості учасників тестування; з історії України не склали тест 23 168 осіб, що дорівнює 13,45% від загальної кількості учасників тестування; з української мови і літератури не склали тест 17 359 осіб, що дорівнює 7,55% від загальної кількості учасників тестування.

Отож, недарма виникла гостра необхідність публічної експертної дискусії про зміст тестів ЗНО, їх адекватність та коректність формулювань. Адже творчі імпровізації та своєрідний науковий снобізм авторів призвели до того, що десятки тисяч колишніх школярів в Україні не матимуть права вступати у БУДЬ-ЯКІ вищі навчальні заклади (на платну чи безоплатну форму навчання)!

Крім того, очільники МОН взагалі вчинили неприпустиме: під час ЗНО було ухвалене рішення про внесення змін у правила вступу до вишів, збільшивши прохідний бал до деяких спеціальностей.

Тому загальний тренд українських чиновників, що опікуються гуманітарною сферою, виглядає так: не всіляко сприяти, а навпаки – якомога більше обмежити вступ абітурієнтів до вітчизняних вишів. Такий підхід, мʼяко кажучи, виглядає не дуже розумним, оскільки загальноосвітня школа існує для того, щоб дати базові знання, а виш вже мусить дати спеціальні та практичні знання! Тому відбирати абітурієнтів з надвисокими знаннями – це завдання лише спеціальних та елітних вищих навчальних закладів, а не усіх вишів загалом.

Тим часом, поки в Україні йде боротьба за відсіювання «неправильних» абітурієнтів, наші «братні» сусідні держави активно залучають українську молодь. Зокрема, Польща нині бʼє усі рекорди з прийому українських випускників шкіл: соціальні мережі та Інтернет забиті відповідними оголошеннями про набір у польські виші.

До речі, думаю, для багатьох чиновників є несподіванкою те, що польські виші не вимагають для вступу ані результатів ЗНО, ані навіть знання польської мови! Для того, щоб вступити до польських вузів, достатньо мати лише освітні документи (атестат або диплом) і, звичайно, гроші для оплати навчання. Поляки виходять з того, що, як мінімум, за рік вони зможуть навчити українських студентів польської мови і далі вже готуватимуть спеціалістів та, очевидно, — вже молодих патріотів Польщі.

Подібним чином сьогодні за українськими абітурієнтами почали «полювання» і угорські, чеські, словенські виші…

От і виникає питання: свідомо чи ні, і з якою метою нинішні чиновники виселяють молодь з України за кордон?! 

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

Розділи: Політика

18 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Аверін
(1885, с. Чепіль, Харківська область – 1955) – український зоолог, громадський діяч. Опублікував близько 340 праць з ентомології, орнітології, мисливствознавства, рибництва, і охорони природи. Один із перших організаторів справи захисту рослин в УРСР і підготовки кадрів у цій галузі.
Розгорнути
Народився Володимир Різниченко
(1870, с. Велентієве, Чернігівська область – 1932) – український геолог, художник-карикатурист, поет. У своїх дослідженнях грунтовно висвітлив стратиграфію та тектоніку Середнього Придніпров’я («Природа Канівських дислокацій», «До питання про час і умови утворення укр. лесу», «Про четвертинні рухи земної кори в районі сер. Дніпра»). Ініціатор заснування Канівського музею-заповідника «Могила Т.Шевченка».
Розгорнути
Народилася Євгенія Ярошинська
(1868, с. Чуньків, Чернівецька область – 1904) – українська письменниця, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Видала зібрані нею на Буковині «Народні пісні з-над Днітра».
Розгорнути
Народився Сергій Єфремов
(1876, с. Пальчик, Черкаська область - 1939) — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури. Один з найвидатніших представників неонародництва в українській літературі. Автор видання «Щоденника» і «Листування» Т. Шевченка та фундаментального двотомника «Історія українського письменства».
Розгорнути