chrome firefox opera safari iexplorer

Навіщо влада виселяє молодь за кордон?

26 червня 2017 о 15:21

Завершилося складання ЗНО 2017 року, результати якого ще довго будуть обговорюватись. Проте, цьогорічна ситуація з результатами тестування аналогічна до ситуації минулого року, коли значна кількість абітурієнтів не змогла скласти тести.

Так, за повідомленням  експертної комісії Українського центру оцінювання якості освіти, кількість учасників ЗНО, які не склали тест з математики, складає 17 498 осіб, що дорівнює 16,46% від загальної кількості учасників тестування; з історії України не склали тест 23 168 осіб, що дорівнює 13,45% від загальної кількості учасників тестування; з української мови і літератури не склали тест 17 359 осіб, що дорівнює 7,55% від загальної кількості учасників тестування.

Отож, недарма виникла гостра необхідність публічної експертної дискусії про зміст тестів ЗНО, їх адекватність та коректність формулювань. Адже творчі імпровізації та своєрідний науковий снобізм авторів призвели до того, що десятки тисяч колишніх школярів в Україні не матимуть права вступати у БУДЬ-ЯКІ вищі навчальні заклади (на платну чи безоплатну форму навчання)!

Крім того, очільники МОН взагалі вчинили неприпустиме: під час ЗНО було ухвалене рішення про внесення змін у правила вступу до вишів, збільшивши прохідний бал до деяких спеціальностей.

Тому загальний тренд українських чиновників, що опікуються гуманітарною сферою, виглядає так: не всіляко сприяти, а навпаки – якомога більше обмежити вступ абітурієнтів до вітчизняних вишів. Такий підхід, мʼяко кажучи, виглядає не дуже розумним, оскільки загальноосвітня школа існує для того, щоб дати базові знання, а виш вже мусить дати спеціальні та практичні знання! Тому відбирати абітурієнтів з надвисокими знаннями – це завдання лише спеціальних та елітних вищих навчальних закладів, а не усіх вишів загалом.

Тим часом, поки в Україні йде боротьба за відсіювання «неправильних» абітурієнтів, наші «братні» сусідні держави активно залучають українську молодь. Зокрема, Польща нині бʼє усі рекорди з прийому українських випускників шкіл: соціальні мережі та Інтернет забиті відповідними оголошеннями про набір у польські виші.

До речі, думаю, для багатьох чиновників є несподіванкою те, що польські виші не вимагають для вступу ані результатів ЗНО, ані навіть знання польської мови! Для того, щоб вступити до польських вузів, достатньо мати лише освітні документи (атестат або диплом) і, звичайно, гроші для оплати навчання. Поляки виходять з того, що, як мінімум, за рік вони зможуть навчити українських студентів польської мови і далі вже готуватимуть спеціалістів та, очевидно, — вже молодих патріотів Польщі.

Подібним чином сьогодні за українськими абітурієнтами почали «полювання» і угорські, чеські, словенські виші…

От і виникає питання: свідомо чи ні, і з якою метою нинішні чиновники виселяють молодь з України за кордон?! 

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

Розділи: Політика

19 листопада

Інші дати
День працівників гідрометеорологічної служби
Державна гідрометеорологічна служба, яка функціонує у складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, відіграє ключову роль в отриманні даних про поточні та очікувані гідрометеорологічні умови, сучасний клімат, його можливі коливання та зміни в майбутньому, прогнозування та попередження стихійних гідрометеорологічних явищ.
Розгорнути
День скловиробника
Професійне свято працівників скляної промисловості не випадково збігається з днем народження видатного російського вченого М. В. Ломоносова. Михайло Ломоносов був творцем хімічного виробництва глазурі, скла, порцеляни. Розробив технологію і рецептуру кольорового скла, які він використовував для створення мозаїчних картин. Винайшов порцелянову масу.
Розгорнути
День пам’яті Петра Дорошенка
(1627, м. Чигирин, Черкаська область – 1698) – визначний український державний, політичний та військовий діяч, гетьман України (1665 – 1676). Провів ряд важливих реформ, створив постійне 20-тисячне військо, встановив на українському кордоні нову митну лінію і почав карбувати власну монету. Стратегічною метою всієї внутрішньої і зовнішньої політики - було об'єднання під своєю владою Лівобережної і Правобережної України.
Розгорнути
Народлася Катря Гриневичева
(Катерина Василівна Гриневич; 1875, м.Винники, Львівська область - 1947) – українська письменниця, громадська діячка. Автор збірки новел «Непоборні», повістей «Шоломи в сонці» та «Шестикрилець». Померла 25 грудня 1947 р. в Німеччині, у Берхтесґадені, Баварія, похована там же.
Розгорнути

Новини Дивитися всі