chrome firefox opera safari iexplorer

У Софії Київській показують одну з найцікавіших колекцій стародруків

09 червня 2017 о 11:01

У Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська» представили книги однієї з найцікавіших колекцій стародруків, яка є в Україні на сьогодні, – зібрання одного із найвизначніших церковних діячів незалежної України, вченого, богослова, проповідника, громадського діяча та Героя України Митрополита Володимира (Сабодана).

Тут відкрилася виставка «Митрополит і книга», яка працюватиме до 26 червня, повідомляє сторінка заповідника у Фейсбуці.

Експозиція «Митрополит і книга» представлена рукописними документами XVIII століття, рукописною книгою XIX століття, київськими та львівськими стародруками XVI –початку XIX століть.

Найдавнішим і особливо цінним експонатом є Pantheologiae 1585 р. авторства ченця-домініканця Raynerio з італійської Пізи. Також на виставці можна познайомитися з відомою Тріоддю пісною (1621 р.), подарованою московським царем Михайлом Романовим Київському Пустинно-Миколаївському монастиреві у 20–30 рр. XVII сторіччя.

На відкритті відбулась презентація каталогу «Колекція Митрополита Володимира (Сабодана): рукописи, стародруки і рідкісні видання». Автор – львівський книгознавець Станіслав Волощенко. Каталог збірки Митрополита Володимира видається вперше. У виданні вміщено науково-бібліографічні описи 129 рукописів, стародрукованих і рідкісних видань XVІ–ХХ ст., доповнені ілюстративним матеріалом.

Серед тридцяти рідкісних видань (1831–1914 рр.)переважно книги богослужбового характеру: Біблія, Євангелії, Псалтирі, Часослови, Служебник, MissaleRomanum та ін. Представлено фундаментальне видання ActaSanctorum, яка друкувалася у Парижі, Римі та Брюсселі у 1845–1940 рр., цікавим також є прижиттєве видання поезій Віктора Гюго (1802–1885) LesFeuilles 1835 р.

Колекція митрополита Володимира – це безцінне зібрання, науковий опис якого дає змогу скласти повну історичну мапу українського книговидання.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути