chrome firefox opera safari iexplorer

Українцям відкрили базу для досліджень родоводу на 2,5 мільйони осіб

20 червня 2017 о 12:28

У вівторок, 20 червня, у вільному доступі запрацювала онлайн-база даних про понад 2,56 мільйони мешканців України, народжених у період 1650—1920 років, яка дає можливість українцям досліджувати власну генеалогію.

Про це ZAXID.NET повідомив керівник проекту pra.in.ua Ігор Гошовський.

Доступ до цієї бази є безкоштовним. Пошук можна здійснювати за прізвищем та ім’ям, при цьому також зазначаючи діапазон дат народження і смерті осіб.

Другий спосіб пошуку – за географічним принципом. Це зручно, коли людина знає лише місцевість, де жили її давні родичі. У такий спосіб користувач може переглянути існуючі списки мешканців того чи іншого населеного пункту.

На сайті є можливість зареєструватися і створити власний профіль. Після цього користувач зможе сформувати власне родове дерево.

Система «pra analytics», розроблена програмістами сайту, щодня співставлятиме оновлену інформацію з бази зі створеним родоводом, і у випадку знаходження потенційних зв’язків повідомлятиме про це. Таким чином користувач матиме можливість розширювати родове дерево.

Зараз ця система ще тестується, очікується, що у липні вона запрацює для усіх користувачів.

Передбачена також можливість відображати свій родовід на мапі, а також підключати різноманітну статистику для його аналізу.

«Зазвичай, людина, яка створила дерево на одному з сайтів, уже до нього не повертається, воно там просто «висить». Ключова відмінність нашого ресурсу – родинне дерево створює не в пустому просторі, а в інтегрованому з базою даних. Якщо буде з’являтися нова інформація, користувач матиме можливість розширювати своє родинне дерево. Є можливість візуалізації родинного дерева на карті із позначенням зон, де була найбільша концентрація родичів. Також, через власний кабінет користувач матиме можливість додавати документи до своєї родинної генеалогії», – прокоментував ZAXID.NET Ігор Гошовський.

За його словами, основна перевага ресурсу в тому, що запропонований готовий, гарно опрацьований, відфільтрований контент про мешканців України, а це – на лише українці, але й євреї, поляки, інші, які жили на території України у період 1650—1920 років.

Серед джерел, які використали дослідники:

  • Метричні книги та сповідальні розписи, як православні, так і католицькі, а також чеських і німецьких колоністів;
  • Списки виборців у Сейм із західноукраїнських областей;
  • Присяжні списки мешканців Поділля та Волині 1793 року;
  • Присяжні списки 1654 року;
  • Списки втрат вояків Австро-Угорської Армії з Галичини;
  • Списки вояків Російської армії Першої світової;
  • Списки вояків Червоної армії, редакції 1926 року;
  • Списки вояків Радянсько-Фінської війни з України;
  • Єпархіальні відомості Волинської і Подільської губернії, а також «Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии»;
  • Воєводські вісники (Волинський, Львівський, Тернопільський і Станіславський);
  • Списки в’язні концтаборів (Талергоф, радянські полонені, Береза Картузька тощо);
  • Списки репресованих;
  • Адресні книги міст кінця XIX – поч. XX століття;
  • Адресні та Пам’ятні книги губерній, що охоплювали терени сучасної України.

Дослідники планують продовжувати свою роботу, і на початок 2018 року збільшити базу до 3 млн осіб. Уже тепер до завантаження цілісним масивом готують дані про 200 тис. осіб.

Для охочих долучитися до проекту передбачена можливість волонтерства. В окремому розділі виклали першу частину ще не опрацьованих сканів документів та фотокопій. Наступні порції будуть викладатися через кожні два-три тижні.

Найближчі два тижні сайт працюватиме у режимі бета-тестування. Тож відвідувачів просять повідомляти про виявлені недоліки та побажання щодо покращення його роботи на скриньку у розділі контакти. Упродовж наступних кількох місяців розробники обіцяють запровадити на сайті обмін повідомленнями та викласти версію бази латинкою.

Розділи: Суспільство

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути