chrome firefox opera safari iexplorer

«Могилянка» просить допомогти врятувати Мазепин корпус

15 серпня 2017 о 14:16

У стінах Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії навчалися філософ Григорій Сковорода, архітектор Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, письменники Іван Нечуй-Левицький та Петро Гулак-Артемовський.

З-поміж 11 пам’яток історії та архітектури, розташованих на території нинішньої «Могилянки», що входить до Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», саме Мазепин корпус — найвідоміший, пише Україна молода.

Нині там розташована дослідницька бібліотека з унікальними книжковими колекціями.

До речі, ще у 1864 році до будинку переведено з трапезної фундаментальну бібліотеку Київської духовної академії, яка спочатку займала весь другий поверх, крім богословського класу, де до 1869 містився фізичний кабінет.

(Нагадаємо, у 1817-му Київську академію було закрито. В її будівлях у 1817—1819 рр. була духовна семінарія, впродовж 1819—1919-го — Київська духовна академія).

Будівля Староакадемічного корпусу була закладена в 1703 році коштом випускника Києво-Могилянської академії гетьмана Івана Мазепи саме для потреб академії. Кілька разів її перебудовували, але ніколи не змінювали освітнього, наукового, культурного призначення.

Проте зараз корпус перебуває на межі загибелі і майже не експлуатується. Оскільки перебуває у вкрай незадовільному стані та потребує невідкладної реставрації.

Тому «могилянці» звертаються з відкритим листом до співгромадян: «Могилянка» потребує невідкладної допомоги держави в порятунку відомої пам’ятки архітектури — Староакадемічного (Мазепиного) корпусу».

«Від 1993 року і донині «Могилянка» за рахунок власних коштів, переважно благодійних, забезпечувала збереження та поточний ремонт будівлі, зокрема — укріплення 70% фундаментів, реставрацію Благовіщенської церкви. 2011 року було започатковано благодійний проект «Реставрація», коштом якого проведено технічні експертизи та розроблено частину проектної документації», — пояснюють ситуацію.

Але зараз НаУКМА на межі своїх можливостей. Стан Староакадемічного корпусу досяг тієї критичної точки, коли «невеликий ремонт за невеликі гроші», «часткове фінансування протягом 10 років» тощо не вирішують проблеми.

Староакадемічний не має такої розкоші, як повільний і безмежний час. Кожен рік зволікання з реставрацією погіршує його стан та здорожчує реставрацію, яка нині вартує понад 80 млн. грн.».

Спільнота «Могилянки» цінує підтримку Міністерства освіти та науки України, яке саме розглядає Концептуальну записку державного інвестиційного проекту «Реставрація Староакадемічного корпусу ансамблю Братського монастиря по вул. Г. Сковороди, 2 у Подільському районі м. Києва».

Триває процедура її громадського обговорення. Сподіваються, що Міністерство економічного розвитку та торгівлі й інші відповідальні державні інституції, від яких залежить доля Староакадемічного корпусу, будуть при його прийнятті послуговуватися національними інтересами.

Триває збір підписів під листом на сайті Києво-Могилянської академії. Поки що свій голос за порятунок пам’ятки віддали лише 560 активістів.

Мазепин корпус не здолали московити — може зруйнувати байдужість.

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути