chrome firefox opera safari iexplorer

Спілка письменників просить владу допомогти із творчими майстернями

08 лютого 2012 о 14:44

Голова Національної спілки письменників України Віктор Баранов звернувся до голови постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця з проханням посприяти у наданні членам спілки письменників творчих майстерень.

Про це повідомила «Рідній країні» прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

«Традиційно держава дбає про митців і тому члени творчих спілок мали можливість працювати в спеціальних умовах. Письменники при отриманні житла, яке розраховувалось в Радянському Союзі відповідно до кількості прописаних в квартирі, мали право на додаткову площу для творчої майстерні. Вона складала 20 м². А якщо виходити з мінімальної норми житла на людину, це приблизно складало таку кількість житла, якби в квартирі було додатково прописано 2-3 людини», — розповів О. Бригинець.

Депутат зазначив, що члени інших творчих спілок, в тому числі й мистецтвознавці (по суті, це ті ж письменники, що пишуть про мистецтво) отримували окремі майстерні з символічною оплатою, якщо їх розмір був менше 50 м². Це право залишилось за ними й до нині. А от письменники у зв’язку з тим, що держава не надає більше безкоштовного житла, своє право втратили.

«Таким чином, члени Спілки письменників — однієї з тих, що мають багатодесятирічну історію, втратили підтримку держави і міста. Додайте до цього слабку підтримку державою українських видавництв і стане зрозуміло, чому українська книга в такому занепаді», — розмірковує О. Бригинець.

Витрати на підтримку письменників є порівняно незначними, оскільки Національна спілка письменників України є найменшою за кількістю членів.

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути