chrome firefox opera safari iexplorer

Святі рукотворні: у невеличкому селі на Тернопільщині створили унікальний іконостас

11 серпня 2017 о 10:31
Невеличке село Тютьків, що в Теребовлянському районі Тернопільщини (за 38 кілометрів від обласного центру), отримало шанс прославитись не лише на всю Україну.
Адже саме там, у церкві Покладення Ризи Пресвятої Богородиці, було нещодавно встановлено унікальний іконостас, тотожного якому, найімовірніше, немає більше ніде у світі.
Особливість його полягає в тому, що всі 18 ікон вишиті бісером, і тому неначе випромінюють живе світло, а це, в свою чергу, підсилює внутрішню ауру храму.
Ідея зробити церковний іконостас незвичайним з’явилася у настоятеля церкви отця Степана Суканця приблизно два роки тому — священик розповідає, що одного разу побачив таку красу уві сні, а згодом поділився своїм задумом із прихожанами.
В Тютькові, як і в усіх селах Тернопільщини, вмілих вишивальниць чимало, тож жінки відразу загорілися бажанням втілити його, от тільки потрібні були спеціальні схеми.
Зробити такі погодився фахівець зі Львова Олег Стечкевич, відтак парафіянки взялися до роботи, долучилося навіть кілька жительок села, які зараз на заробітках за кордоном. Через півтора року унікальний іконостас був готовий.
На його виготовлення, за підрахунками майстринь, пішло майже півтора мільйона бісеринок.
Всі 18 образів виготовлені в одному стилі з дотриманням усіх церковних канонів та об’єднані в триярусний «мережевний» іконостас, що його також вирізьбив із липового дерева один із місцевих умільців.
Ті, хто бачив тютьківський іконостас на власні очі, стверджують, що фотографії передають хіба половину всієї тієї краси. Тим часом сільські майстрині вже взялися за вишиття бісером «Хресної дороги».

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути