chrome firefox opera safari iexplorer

17 вересня на Хрещатику святкуватимуть свято подяки Господу

04 вересня 2017 о 12:41

Київська міська державна адміністрація підтримала ініціативу проведення Всеукраїнського свята подяки.

Свято відбудеться з 10:00 до 21:00 17 вересня 2017 року на вулиці Хрещатик, повідомляє Укрінформ з посиланням на прес-службу КМДА.

«У зв'язку з проведенням заходу на вулиці Хрещатик буде частково заборонено рух транспорту. Так, із 21:00 15 вересня до 6:00 18 вересня заборонять рух усіх видів транспортних засобів вулицею Хрещатик (від перетину вулиць Хрещатик і Богдана Хмельницького до перетину вулиць Хрещатик і Михайлівської). Окрім того, з 00:00 17 вересня до 00:00 18 вересня обмежать рух двома крайніми правими смугами руху вулиці Хрещатик, на ділянці від Бессарабської площі до вулиці Богдана Хмельницького в напрямку руху до Європейської площі, для зупинки транспортних засобів з метою заїзду учасників заходу з обмеженими фізичними можливостями», — йдеться у повідомленні.

На час проведення культурно-просвітницького заходу буде внесено зміни у роботу маршрутів наземного пасажирського транспорту загального користування, які курсують зазначеними вулицями.

Нагадаємо, цей масштабний святковий захід присвячений відзначенню 500-річчя Реформації.

Зранку на Хрещатику пройде богослужіння та буде звучати молитва за Україну. Впродовж дня бажаючі зможуть відвідати фестиваль соціальних проектів. Для родин організують  спортивні змаганнях, розваги та конкурси з розіграшем подарунків. Чоловіки зможуть відвідати  силове шоу.

В дитячій ігровій зоні наймолодших учасників заходу буде розважати улюблений герой мультфільму Робік. Також для всіх буде працювати тактильний зоопарк та вуличний кінотеатр.

Гості свята побачать найбільшу мапу України з овочів та фруктів.

В цей день на Хрещатику фінішують учасники Всеукраїнського автопробігу Реформації, які з 3-го серпня будуть їхати з усіх куточків України по столиці, проводячи активності в містах, запрошуючи жителів на Свято Подяки та збираючи прапори кожної області.

На сцені буде проходити інтерактивний концерт, в якому приймуть участь Оксамита, Роман Ващук,  Любов Дорошенко, Оксана Козунь, Шаніс, Валерій Короп, Людмила Петрусенко, гурти «Сіон», «Омега», «Born Twice», «Глоріас», танцювальний колектив «Fire Dance».

У вечірній програмі заходу продовжать прославлення Бога естрадно-симфонічний оркестр та хор.

Вітальне слово для учасників Свята Подяки скажуть президент Асоціації Конгресменів Джорж Роллер та його дружина Лінда, екс-зірка NBA Даніель Дролінгео.

Розділи: Суспільство

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути