chrome firefox opera safari iexplorer

Росія проводить незаконне буріння під «Ластівчиним гніздом» у Криму

18 вересня 2017 о 10:38

Російська Федерація розпочала проведення незаконних розкопок та інженерних геологічних робіт на скелі, де знаходиться пам'ятник національного значення-палац «Ластівчине гніздо» на території анексованого Криму.

Про це повідомляє Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб з посиланням на доповідь ЮНЕСКО.

Як повідомляється, українська влада не давала згоду на проведення робіт. Крім цього окупаційна влада проводить роботи на території між Цементної слобідкою і автотрасою Керч — Феодосія у зв'язку з будівництвом під'їзних доріг до майбутнього Керченського мосту. Внаслідок цих розкопок були знищені фрагменти стародавнього Тиритакського оборонного валу.

Згідно з доповіддю, у 2017 році Міністерство культури Росії видало 13 дозволів на проведення археологічних розкопок в анексованому Криму і два дозволи на проведення робіт у Севастополі.

«Це є грубим порушенням Гаазької конвенції 1954 р. про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту. Конвенція і Перший протокол до неї (у 1954 р.) Забороняє проведення будь-яких археологічних розкопок на окупованій території, а також будь-які зміни культурних цінностей», – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, що Міністерство культури звернулося до Міністерства закордонних справ України з вимогою направити ноту протесту в МЗС Російської Федерації, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії через заплановане проведення спільних археологічних розкопок та організацію молодіжних археологічних таборів для російських і британських студентів на території окупованого Криму.

У відомстві наголосили, що будь-яке втручання в цілісність об'єктів культурної спадщини, які знаходяться на тимчасово окупованій території АР Крим і м. Севастополь, розцінюється українською стороною як порушення Росією своїх обов'язків як держави-окупанта з покладанням на неї за такі дії міжнародно-правової відповідальності.

Джерело: Zaxid.net
Розділи: Туристичні новини

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути